Вчені з Австралійського національного університету вперше зафіксували ледь вловимі мікросейсмічні хвилі, які виникають під час потужних океанських циклонів і проходять крізь всю планету. Це відкриття може стати ключем до вивчення недоступних ділянок земного ядра та кори.

Сильні бурі, що утворюються над Атлантичним океаном, створюють коливання, які поширюються по всій земній кулі, досягаючи навіть Австралії. Коли ці хвилі проходять через надра планети, вони стають настільки слабкими, що їх практично неможливо вловити за допомогою звичайних сейсмографів. Тож дослідники Хрвоє Ткалчич та Абхай Пандей використали спеціальні чутливі сенсори в ізольованих районах Австралії, щоб зафіксувати ці сигнали.

«Ми об’єднали дані за кілька днів, щоб визначити джерела найсильніших сигналів, — пояснює Пандей. — Виявилося, що найбільше мікросейсмів утворюється біля берегів Ньюфаундленду та Ґренландії під час зимових штормів».

Ці слабкі, але постійні хвилі, спричинені взаємодією океану та земної кори, дають змогу вченим вивчати ділянки планети, які зазвичай залишаються «невидимими» через брак потужних землетрусів у певних регіонах, зокрема на Північній Атлантиці.

Вчені зазначають, що ця методика може бути використана не лише для вивчення Землі, але й для дослідження внутрішньої будови інших планет і супутників, які мають атмосферу. «Можливо, в недалекому майбутньому ми навчимося використовувати штормову енергію, щоб краще розуміти не тільки нашу планету, але й інші світи», — підсумовують дослідники.