Національні академії наук, інженерії та медицини США опублікували масштабну доповідь про майбутнє пілотованого освоєння Марса. Головним науковим пріоритетом першої висадки людини на Марс має стати пошук ознак життя.

Документ під назвою «Наукова стратегія дослідження Марса людиною» обсягом близько 240 сторінок узагальнює дані, отримані за десятиліття роботизованих місій, і визначає, які наукові завдання мають лежати в основі перших експедицій за участю астронавтів. Автори наголошують, що Марс залишається єдиним об’єктом Сонячної системи, де вже працювали десятки автоматичних апаратів, а нині активні дослідження продовжують марсоходи Perseverance і Curiosity, а також кілька орбітальних станцій.

На основі цих даних академіки сформулювали 11 ключових наукових цілей, які пропонується реалізовувати саме в межах пілотованих місій. Присутність людини, на їхню думку, відкриває принципово нові можливості — від глибокого буріння та складних польових досліджень до оперативного аналізу зразків і тривалих біологічних експериментів.

У порядку пріоритетності цілі сформульовано так:

1. Пошук життя: виявлення ознак сучасного або давнього життя, оцінка придатності Марса для життя та вивчення доклітинної хімії.
2. Вода і CO₂: дослідження кругообігів води й вуглекислого газу та їхньої ролі в кліматичній еволюції планети.
3. Геологія: детальне картування геологічного літопису для відновлення історії розвитку Марса.
4. Вплив марсіанського середовища на екіпаж: оцінка впливу умов планети на фізіологію, когнітивні функції, психічний стан і командну динаміку астронавтів.
5. Пилові бурі: вивчення чинників, що визначають виникнення та розвиток масштабних пилових бур.
6. Дослідження ресурсів: оцінка придатності місцевих ресурсів, насамперед води, для виробництва палива й кисню, а також забезпечення систем життєзабезпечення.
7. Вплив Марса на геноми та розмноження: аналіз впливу марсіанського середовища на генетичні процеси та репродукцію у рослин і тварин у кількох поколіннях.
8. Мікробні системи: перевірка стійкості мікробних спільнот у замкнених біосистемах і їхнього можливого впливу на здоров’я екіпажу.
9. Марсіанський пил: вивчення впливу пилу на організм людини та працездатність обладнання.
10. Рослини і тварини в екосистемі: оцінка адаптації рослин і тварин у складі штучних екосистем.
11. Радіація: вимірювання радіаційного фону в місцях проживання екіпажу та на наукових майданчиках.

Окрема частина доповіді присвячена можливим сценаріям освоєння Марса. Пріоритетним названо варіант із серією з трьох місій: короткочасної висадки тривалістю близько 30 марсіанських діб, вантажної безекіпажної місії та тривалого перебування екіпажу на поверхні строком до 300 марсіанських діб. Усі операції пропонується проводити в межах однієї дослідницької зони діаметром близько 100 кілометрів, яка включає давні лавові регіони та райони, схильні до пилових бур. Ключовим елементом такого сценарію має стати лабораторія на поверхні Марса й обов’язкова доставка зразків на Землю після кожної експедиції.

Автори також наголошують на важливості захисту здоров’я астронавтів. Радіоактивне випромінювання, знижена гравітація та тривала ізоляція розглядаються як серйозні ризики, що потребують нових медичних та інженерних рішень. Серед можливих підходів згадуються використання марсіанського ґрунту як радіаційного екрана та розробка автономних систем медичного моніторингу.

У Національних академіях підкреслюють, що пілотована місія на Марс має розглядатися не як демонстрація технологій, а як фундаментальний науковий крок, здатний наблизити людство до розуміння походження життя у Всесвіті та майбутнього Землі.