Американські вчені дослідили вплив ароматизаторів на токсичність аерозолів електронних сигарет, виявивши зростання концентрації токсичних сполук після вейпінгу.

У дослідженні, опублікованому в журналі Environmental Science & Technology, науковці аналізували токсичність аерозолів електронних сигарет з акцентом на вплив ароматизаторів. Вейпінг, часто позиціонований як менш шкідлива альтернатива курінню, має потенційні ризики через виділення токсичних сполук під час термічного розкладання рідин. Як зазначають автори, піроліз – процес розкладання під дією високих температур – призводить до утворення альдегідів, які можуть негативно впливати на клітини назального епітелію, проте дослідження впливу ароматизаторів залишалися обмеженими.

Група дослідників з Інституту дослідження пустелі протестувала три популярні марки електронних сигарет з різними типами атомайзерів: кліромайзери верхнього і нижнього типу та картомайзери. Процес імітації паління включав стандартизовану методику, що складалася з 15 підготовчих затягувань та серії чотирисекундних затягувань об’ємом 40 мл з перервами. Аналіз аерозолів показав наявність 12 альдегідів, які не були виявлені до початку експерименту.

Результати продемонстрували значне збільшення концентрації токсичних сполук у рідинах після вейпінгу. Найвищі показники формальдегіду (до 7210±410 мкг/г), ацетальдегіду (до 3640±750 мкг/г) та акролеїну (до 347±37 мкг/г) зафіксовано в ароматизованих рідинах. Для неароматизованих рідин рівень токсичних сполук був суттєво нижчим, проте також перевищував безпечні межі. Наприклад, гліоксаль досягав концентрації 2,53±1,16 мкг/г, а бензальдегід – 6,77±1,05 мкг/г.

Автори наголошують, що на токсичність аерозолів мінімально впливають виробник або тип атомайзера. Як підсумовує один з авторів, Андрій Хлистов, отримані результати потребують подальших досліджень щодо впливу ароматизаторів на токсичність аерозолів електронних сигарет. Висновки також підкреслюють необхідність перегляду стандартів безпеки цих пристроїв, зокрема щодо складу ароматизованих рідин.

Дослідження вказує на необхідність відповідального підходу до використання електронних сигарет та створює базу для розробки нових регуляцій у цій сфері.