Давня пам’ятка Руджм ель-Хірі (“Колесо привидів”) на плато Голанських височин на південному заході Сирії є справжнім чудом. Раніше вважалося, що вона слугувала астрономічною обсерваторією.

Раніші дослідження припускали таке призначення, базуючись на вирівнюванні Руджм ель-Хірі з об’єктами нічного неба. Однак нове дослідження ставить під сумнів цю гіпотезу, ставлячи питання про причини, з яких була збудована ця захоплююча мегалітична структура.

Дослідники з Тель-Авівського університету та Університету Бен-Гуріона в Негеві (Ізраїль) визначили, що Руджм ель-Хірі значно змістилася за останні кілька тисяч років, тому вона не завжди вирівнювалася так точно з небесними тілами, як це відбувається сьогодні.

Геофізичний аналіз території навколо Руджм ель-Хірі включав використання кількох методів, зокрема геомагнітного аналізу (вивчення слідів магнітного поля Землі, залишених у скелях і ґрунті), тектонічної реконструкції (моделювання фізичних змін поверхні Землі) та дистанційного зондування (аналіз розташування об’єктів за допомогою супутникових зображень).

“Геологічна структура області навколо Руджм ель-Хірі була сформована тектонічною еволюцією регіону, що призвело до обертання блоків і, відповідно, до міграції її місцезнаходження та напрямку головного входу і радіальних стін з часом”, — пишуть дослідники у своїй опублікованій роботі.

“Інтегрований геофізичний аналіз регіону (переважно GPS і палеомагнітні реконструкції) показує, що пам’ятка Руджм ель-Хірі оберталася проти годинникової стрілки і змістилася від початкового місця на десятки метрів.”

Дослідники вважають, що будівництво на сайті могло розпочатися ще близько 4500 року до н.е., хоча різні частини пам’ятки були перебудовані та додавалися до Бронзової ери близько 3600–2300 років до н.е., можливо, з кількома коригуваннями в наступні століття. Інші попередні дослідження припускали, що це місце могло слугувати фортецею чи регіональним місцем зборів.

Пам’ятка складається з центрального кургану, оточеного кількома концентричними колами з базальтових каменів, що охоплюють близько 150 метрів у діаметрі. Команда також виявила інші структури, стіни та тумули (кургани) в навколишніх районах.

“Більшість археологічних структур у цьому регіоні використовувалися довгий час після їхнього початкового будівництва”, — пишуть дослідники. “Це включало додавання нових елементів, будівництво стін поверх старих та зміну ландшафту новими об’єктами.”

“Руджм ель-Хірі є яскравим прикладом такої складної послідовності.”

Це перший випадок, коли ці наукові методи були об’єднані на об’єктах Південного Леванту. Дослідники впевнені, що в цьому регіоні є ще багато невідомого; можливість побачити панораму території з висоти пташиного польоту та розуміння, як вона змінювалась із часом, дає нам можливість глибше досліджувати ці пам’ятники.

Інформація подібного типу може навіть бути використана для навчання моделей штучного інтелекту в майбутньому, пропонують дослідники, що дозволить виявляти подібні людські структури на супутникових зображеннях, які не видно з землі.

“Ці висновки можуть мати значення не тільки для Леванту, але й для порівняльних досліджень інших мегалітичних структур і тумулів у всьому світі”, — пишуть дослідники.

Дослідження опубліковане в журналі Remote Sensing.