Дослідження Weill Cornell Medicine демонструє, що посилення ендоканабіноїду 2-AG у мозку може зменшити ризик опіоїдної залежності, зберігаючи їх знеболювальні властивості, що відкриває перспективи для нових методів лікування.

Ендоканабіноїди — природні хімічні сполуки, що взаємодіють із канабіноїдними рецепторами, впливаючи на регуляцію емоцій, пам’яті, сну, імунної відповіді та апетиту. Як зазначають дослідники, стимуляція ендоканабіноїду 2-AG за допомогою хімічної речовини JZL184 дозволяє уникнути звикання до опіоїдів, таких як морфін чи оксикодон. Важливо, що така терапія не знижує їх здатності пригнічувати біль, що підтверджено на доклінічних моделях із використанням мишей.

Старший автор дослідження, доктор Френсіс Лі, наголошує на масштабах проблеми: лише у 2023 році в США зловживання опіоїдами спричинило понад 80 тисяч смертей. Відзначається, що навіть законне призначення цих препаратів, наприклад, після операцій, може призвести до залежності.

Дослідження також змінює традиційні уявлення про взаємодію опіоїдів із системою винагороди мозку. Як пояснює співавтор доктор Анджалі Раджадх’якша, ендоканабіноїди, які впливають на канабіноїдні рецептори, виявляються здатними пригнічувати позитивні підкріплення, що виникають при вживанні опіоїдів. Це протирічить гіпотезі про синергію між цими системами, яка раніше вважалася аксіомою.

Ключовою знахідкою стало те, що саме підвищення рівня 2-AG ефективно зменшує адиктивну поведінку, тоді як інший ендоканабіноїд, анандамід (AEA), не демонстрував таких властивостей. Як зазначила перший автор дослідження доктор Арлін Мартінес-Рівера:

.

Подальший аналіз підтвердив, що 2-AG діє через канабіноїдний рецептор CB1 у вентральній тігментальній області мозку. Це зменшувало виділення дофаміну — нейромедіатора, який відповідає за формування відчуття винагороди.

У перспективі препарати, що підвищують рівень 2-AG, зокрема JZL184, можуть стати частиною комбінованої терапії, яка дозволить ефективно контролювати біль, не викликаючи залежності. Наразі ці речовини тестуються як потенційні засоби лікування тривожних розладів, і, як зазначає доктор Лі, подальші дослідження мають на меті адаптувати ці результати для клінічного застосування у людей.