Європейське космічне агентство (ESA) і NASA продемонстрували незвичайний «зимовий» пейзаж на Марсі. Дані, зібрані апаратами Mars Express та Mars Reconnaissance Orbiter у 2022 році, показують область Australe Scopuli поблизу південного полюса планети. Однак «сніг», який тут видно, зовсім не схожий на той, що людство звикло бачити на Землі, інформує Space.
«Сніг» на Марсі — це вуглекислий газ у твердому стані. У районі південного полюса планети шар вуглекислого льоду сягає 8 метрів товщини й залишається там протягом усього року. Фото зроблені влітку, коли навіть у теплу пору температура там тримається на рівні близько -125°C. Темні ділянки на знімках утворюються через пил, що потрапляє на поверхню льоду внаслідок сезонних процесів.
Влітку, коли сонячне світло нагріває вуглекислий лід, він починає сублімувати, тобто перетворюватися з твердого стану в газоподібний. Це створює кишені газу, які можуть зриватися з поверхні невеликими вибухами, викидаючи пил у повітря. Пил осідає, утворюючи спіралеподібні візерунки під впливом вітру. Схожий механізм також створює знамениті «павукові» структури на поверхні Марса.
Схожі явища можна спостерігати й у північній півкулі планети, де взимку лід покриває дюни, запобігаючи їх ерозії. Навесні, з початком танення, ці дюни звільняються, повертаючись до своєї звичної форми.
Завдяки таким дослідженням науковці отримують унікальні можливості вивчати динамічні процеси на поверхні Марса, які навіть у «зимовий» час продовжують формувати його унікальний ландшафт.
Європейське космічне агентство (ESA) і NASA продемонстрували незвичайний «зимовий» пейзаж на Марсі. Дані, зібрані апаратами Mars Express та Mars Reconnaissance Orbiter у 2022 році, показують область Australe Scopuli поблизу південного полюса планети. Однак «сніг», який тут видно, зовсім не схожий на той, що людство звикло бачити на Землі, інформує Space.
«Сніг» на Марсі — це вуглекислий газ у твердому стані. У районі південного полюса планети шар вуглекислого льоду сягає 8 метрів товщини й залишається там протягом усього року. Фото зроблені влітку, коли навіть у теплу пору температура там тримається на рівні близько -125°C. Темні ділянки на знімках утворюються через пил, що потрапляє на поверхню льоду внаслідок сезонних процесів.
Влітку, коли сонячне світло нагріває вуглекислий лід, він починає сублімувати, тобто перетворюватися з твердого стану в газоподібний. Це створює кишені газу, які можуть зриватися з поверхні невеликими вибухами, викидаючи пил у повітря. Пил осідає, утворюючи спіралеподібні візерунки під впливом вітру. Схожий механізм також створює знамениті «павукові» структури на поверхні Марса.
Схожі явища можна спостерігати й у північній півкулі планети, де взимку лід покриває дюни, запобігаючи їх ерозії. Навесні, з початком танення, ці дюни звільняються, повертаючись до своєї звичної форми.
Завдяки таким дослідженням науковці отримують унікальні можливості вивчати динамічні процеси на поверхні Марса, які навіть у «зимовий» час продовжують формувати його унікальний ландшафт.