Українські науковці представили унікальну ювелірну знахідку XI-XII століть — золоте намисто часів Київської Русі, яке не має аналогів у світі. Прикраса з зображеннями птахів і звірів вражає майстерністю виконання та складністю орнаментів.

Як повідомляється в акаунті Скарбниці Національного музею історії України на Facebook, цей неоціненний артефакт був знайдений на Городищі Дівич-Гора, що розташоване в селі Сахнівка Черкаської області. Детальне дослідження показало, що прикраса належить до культури Київської Русі, про що свідчать техніка виконання та стилістика орнаментів.

Золоті намистини мають особливу форму та унікальне художнє оформлення. Вони є сферичними та порожнистими, виготовленими з золота. Орнаментація цих виробів включає зображення птахів та звірів, контури яких створені за допомогою сканних дротинок, а внутрішня поверхня оздоблена дрібною зерню.

На трьох намистинах можна побачити композицію, де пари птахів чергуються з рівнобічними хрестами, вписаними в коло. Ще одна намистина має особливе художнє рішення — під арочними сканними елементами зображено пари звірів.

Майстерність ювелірів вражає: щоб додати прикрасі ажурності, вони зробили прорізи між зображеннями, що надає виробу ще більшої витонченості.

Науковці наголошують, що подібних намистин немає в інших країнах, хоча окремі елементи нагадують прикраси інших епох:

• Скандинавські вироби X-XI століть: характерні схожі орнаменти, сканна техніка та щільне зернення.
• Єгипетські та сирійські прикраси: для них були притаманні більш ажурні деталі, які відрізняються від скандинавських.

Проте українські золоті намистини вирізняються масивністю, що є їх унікальною рисою.

Через те, що знайдені намистини не були нанизані, існує кілька варіантів реконструкції. Вчені припускають, що золоті намистини могли чергуватися з кам’яними елементами, створюючи складну й розкішну композицію.

Намисто з Городища Дівич-Гора відкриває нові сторінки в історії ювелірного мистецтва Київської Русі. Воно свідчить про високий рівень майстерності українських ювелірів того часу та взаємодію з культурними традиціями інших народів.