Астрономи запропонували новий підхід до пошуку життя за межами Землі за допомогою космічного телескопа James Webb. У дослідженні, опублікованому в Astrophysical Journal Letters, команда науковців закликає зосередитися на пошуку метилгалогенідів — газів, які на Землі виробляють гриби, водорості та бактерії. Вчені вважають, що ці сполуки можуть стати важливим біосигналом на екзопланетах.
Метилгалогеніди є більш доступними для виявлення, ніж кисень, особливо на так званих Гіцеанських планетах — теоретичних світах, вкритих глибокими океанами й оточених водневою атмосферою. Саме такі планети, на відміну від малих і тьмяних землеподібних, здатні давати чіткіший сигнал для телескопа Webb. Дослідники підкреслюють, що ця методика може значно скоротити час спостережень і, відповідно, витрати.
Особливу увагу науковці радять приділити екзопланетам K2−18b та TOI-270d, які вже потрапляли в поле зору Webb. Симуляції показали, що метилхлорид (CH3Cl), один із типів метилгалогенідів, може накопичуватися в атмосфері K2−18b і бути виявленим телескопом менш ніж за 13 годин спостереження.
Водночас науковці застерігають від надмірного оптимізму. Навіть якщо Webb зафіксує метилгалогеніди, це не обов’язково означатиме наявність життя — необхідні додаткові підтвердження з різних джерел, щоб уникнути хибних висновків.
Однак у випадку успіху наслідки будуть значними. «Якщо ми почнемо знаходити метилгалогеніди на кількох планетах, це означатиме, що мікробне життя поширене у Всесвіті», — зазначила провідна авторка роботи Мікаела Леунг з Каліфорнійського університету в Ріверсайді.
Астрономи запропонували новий підхід до пошуку життя за межами Землі за допомогою космічного телескопа James Webb. У дослідженні, опублікованому в Astrophysical Journal Letters, команда науковців закликає зосередитися на пошуку метилгалогенідів — газів, які на Землі виробляють гриби, водорості та бактерії. Вчені вважають, що ці сполуки можуть стати важливим біосигналом на екзопланетах.
Метилгалогеніди є більш доступними для виявлення, ніж кисень, особливо на так званих Гіцеанських планетах — теоретичних світах, вкритих глибокими океанами й оточених водневою атмосферою. Саме такі планети, на відміну від малих і тьмяних землеподібних, здатні давати чіткіший сигнал для телескопа Webb. Дослідники підкреслюють, що ця методика може значно скоротити час спостережень і, відповідно, витрати.
Особливу увагу науковці радять приділити екзопланетам K2−18b та TOI-270d, які вже потрапляли в поле зору Webb. Симуляції показали, що метилхлорид (CH3Cl), один із типів метилгалогенідів, може накопичуватися в атмосфері K2−18b і бути виявленим телескопом менш ніж за 13 годин спостереження.
Водночас науковці застерігають від надмірного оптимізму. Навіть якщо Webb зафіксує метилгалогеніди, це не обов’язково означатиме наявність життя — необхідні додаткові підтвердження з різних джерел, щоб уникнути хибних висновків.
Однак у випадку успіху наслідки будуть значними. «Якщо ми почнемо знаходити метилгалогеніди на кількох планетах, це означатиме, що мікробне життя поширене у Всесвіті», — зазначила провідна авторка роботи Мікаела Леунг з Каліфорнійського університету в Ріверсайді.

77 







