16 
Астрономи вперше точно виміряли масу та відстань до вільноплавної планети — ізольованого об’єкта, який мандрує галактикою без зоряної системи. Це стало можливим завдяки унікальному мікролінзовому спостереженню з різних точок — як із Землі, так і з космосу.
Планета, яка має приблизно 22% маси Юпітера, розташована на відстані майже 9 800 світлових років від Землі, у напрямку центра Чумацького Шляху. За своїми розмірами вона, ймовірно, сформувалась у складі зоряної системи, перш ніж була викинута з орбіти гравітаційною взаємодією з іншими об’єктами.
Діаграма, що ілюструє, як гравітаційне лінзування спричинило видиму зміну яскравості, яка була спостережена з наземних телескопів і космічного апарату Gaia, що дозволило обчислити відстань і масу об’єкта. (J. Skowron/OGLE)
Подібні ізольовані планети надто тьмяні, щоби їх можна було безпосередньо спостерігати. Натомість їх виявляють, коли гравітація планети короткочасно викривлює світло далекої зорі — явище, відоме як мікролінзування. Однак без точного знання відстані складно визначити масу об’єкта.
Цього разу астрономам пощастило: подію мікролінзування 3 травня 2024 року незалежно зафіксували наземні телескопи в Чилі, ПАР та Австралії, а також космічний телескоп Gaia, який спостерігав подію шість разів за 16 годин. Розташований на відстані 1,5 млн км від Землі, Gaia мав іншу точку зору, що дозволило обчислити паралакс і, відповідно, точну відстань до об’єкта.
Цей метод працює подібно до стереозору: як очі людини дозволяють оцінити глибину, так і різні точки спостереження дозволяють обчислити розташування планети. Вимірявши відстань, дослідники змогли визначити і масу об’єкта, що є рідкісним досягненням для ізольованих планет.
Астрофізик Ґевін Коулмен з Університету Квін Мері в Лондоні відзначив, що подібні координовані спостереження можуть стати особливо цінними з запуском телескопа Nancy Grace Roman у 2027 році. Новий інструмент дозволить у тисячу разів швидше за Hubble досліджувати небо, підвищуючи шанси виявлення подібних подій у майбутньому.
Астрономи вперше точно виміряли масу та відстань до вільноплавної планети — ізольованого об’єкта, який мандрує галактикою без зоряної системи. Це стало можливим завдяки унікальному мікролінзовому спостереженню з різних точок — як із Землі, так і з космосу.
Планета, яка має приблизно 22% маси Юпітера, розташована на відстані майже 9 800 світлових років від Землі, у напрямку центра Чумацького Шляху. За своїми розмірами вона, ймовірно, сформувалась у складі зоряної системи, перш ніж була викинута з орбіти гравітаційною взаємодією з іншими об’єктами.
Діаграма, що ілюструє, як гравітаційне лінзування спричинило видиму зміну яскравості, яка була спостережена з наземних телескопів і космічного апарату Gaia, що дозволило обчислити відстань і масу об’єкта. (J. Skowron/OGLE)
Подібні ізольовані планети надто тьмяні, щоби їх можна було безпосередньо спостерігати. Натомість їх виявляють, коли гравітація планети короткочасно викривлює світло далекої зорі — явище, відоме як мікролінзування. Однак без точного знання відстані складно визначити масу об’єкта.
Цього разу астрономам пощастило: подію мікролінзування 3 травня 2024 року незалежно зафіксували наземні телескопи в Чилі, ПАР та Австралії, а також космічний телескоп Gaia, який спостерігав подію шість разів за 16 годин. Розташований на відстані 1,5 млн км від Землі, Gaia мав іншу точку зору, що дозволило обчислити паралакс і, відповідно, точну відстань до об’єкта.
Цей метод працює подібно до стереозору: як очі людини дозволяють оцінити глибину, так і різні точки спостереження дозволяють обчислити розташування планети. Вимірявши відстань, дослідники змогли визначити і масу об’єкта, що є рідкісним досягненням для ізольованих планет.
Астрофізик Ґевін Коулмен з Університету Квін Мері в Лондоні відзначив, що подібні координовані спостереження можуть стати особливо цінними з запуском телескопа Nancy Grace Roman у 2027 році. Новий інструмент дозволить у тисячу разів швидше за Hubble досліджувати небо, підвищуючи шанси виявлення подібних подій у майбутньому.
