Нові дані про космічне мікрохвильове фонове випромінювання (CMB) ставлять під сумнів давнє припущення про однорідність і симетричність Всесвіту. Дослідження, опубліковане в журналі Reviews of Modern Physics, вказує на можливу аномалію, яка отримала назву «космічний диполь» — відхилення температур CMB, що корелюють з рухом нашої галактики в певному напрямку. Це ставить під сумнів принцип ізотропії, згідно з яким Всесвіт має однакові властивості у всіх напрямках.
В основі дослідження лежить аналіз слабких флуктуацій температури CMB — так званого «викопного випромінювання», що виникло приблизно через 380 тисяч років після Великого вибуху. Науковці виявили, що ці флуктуації не є повністю симетричними. Це може свідчити про наявність певного напрямку у структурі Всесвіту, що суперечить чинним моделям космології.
Імовірне існування такої асиметрії має потенційно значні наслідки для теорій про розширення Всесвіту, темну енергію та темну матерію. Припускається, що ці компоненти можуть взаємодіяти з простором так, що створюють нерівномірний розподіл речовини або енергії. Зокрема, темна енергія, яка вважається рушієм прискореного розширення Всесвіту, могла б спричинити подібну аномалію.
Матерія та диполі CMB не збігаються — напрямки збігаються (верхня панель), але амплітуди — ні (нижня панель). Джерело: Secrest et al., Reviews of Modern Physics 97 (2025) 41 001
Дослідники також зазначають, що ці спостереження можуть вказувати на недоліки стандартної моделі ΛCDM (Лямбда-CDM), яка донедавна вважалася основою сучасної космології. Серед можливих пояснень розглядаються як наявність нових фізичних сил чи частинок, так і взаємодії між темною та звичайною матерією, які досі не були зафіксовані експериментально.
Одна з найважливіших гіпотез стосується походження самого Великого вибуху. Якщо Всесвіт справді має асиметрію, це може означати, що Великий вибух не був рівномірним, а супроводжувався складнішими процесами. Відповідно, початкові умови у ранньому Всесвіті могли бути несиметричними, що призвело до формування великомасштабних структур у нерівномірний спосіб.
Нові дані про космічне мікрохвильове фонове випромінювання (CMB) ставлять під сумнів давнє припущення про однорідність і симетричність Всесвіту. Дослідження, опубліковане в журналі Reviews of Modern Physics, вказує на можливу аномалію, яка отримала назву «космічний диполь» — відхилення температур CMB, що корелюють з рухом нашої галактики в певному напрямку. Це ставить під сумнів принцип ізотропії, згідно з яким Всесвіт має однакові властивості у всіх напрямках.
В основі дослідження лежить аналіз слабких флуктуацій температури CMB — так званого «викопного випромінювання», що виникло приблизно через 380 тисяч років після Великого вибуху. Науковці виявили, що ці флуктуації не є повністю симетричними. Це може свідчити про наявність певного напрямку у структурі Всесвіту, що суперечить чинним моделям космології.
Імовірне існування такої асиметрії має потенційно значні наслідки для теорій про розширення Всесвіту, темну енергію та темну матерію. Припускається, що ці компоненти можуть взаємодіяти з простором так, що створюють нерівномірний розподіл речовини або енергії. Зокрема, темна енергія, яка вважається рушієм прискореного розширення Всесвіту, могла б спричинити подібну аномалію.
Матерія та диполі CMB не збігаються — напрямки збігаються (верхня панель), але амплітуди — ні (нижня панель). Джерело: Secrest et al., Reviews of Modern Physics 97 (2025) 41 001
Дослідники також зазначають, що ці спостереження можуть вказувати на недоліки стандартної моделі ΛCDM (Лямбда-CDM), яка донедавна вважалася основою сучасної космології. Серед можливих пояснень розглядаються як наявність нових фізичних сил чи частинок, так і взаємодії між темною та звичайною матерією, які досі не були зафіксовані експериментально.
Одна з найважливіших гіпотез стосується походження самого Великого вибуху. Якщо Всесвіт справді має асиметрію, це може означати, що Великий вибух не був рівномірним, а супроводжувався складнішими процесами. Відповідно, початкові умови у ранньому Всесвіті могли бути несиметричними, що призвело до формування великомасштабних структур у нерівномірний спосіб.

20 







