NASA представило найпереконливіші докази існування давнього життя на Марсі після виявлення характерних геологічних утворень у кратері Єзеро. Марсохід Perseverance знайшов круглі іржаві відмітини на поверхні порід, які дослідники назвали «леопардовими плямами» через їхній характерний візерунок.
Детальний аналіз виявив у цих утвореннях два ключові мінерали — вівіаніт та грейгіт. На Землі вівіаніт формується внаслідок розкладання органічних решток, а грейгіт продукують специфічні види мікроорганізмів. Доктор Кейрон Гікман-Льюїс із Лондонського університету Біркбек підкреслив: «Такі органічно-мінеральні зв’язки на Землі відомі як результат діяльності мікробного життя».
Протягом року наукова команда перевіряла дані та шукала альтернативні пояснення походження цих структур. Хоча абіотичне формування подібних утворень теоретично можливе, дослідники дійшли висновку про потенційну біосигнатуру — ознаку, яка може свідчити про минулу життєву активність. «Команда Mars 2020 не використовує термін „потенційна біосигнатура“ легковажно», — наголосив Гікман-Льюїс.
Кратер Єзеро мільярди років тому являв собою древнє озеро з умовами, сприятливими для примітивних мікроорганізмів. Гіпотетичні марсіанські мікроби могли використовувати природний вуглець, сірку та фосфор із навколишніх порід, а продукти їхнього метаболізму призвели до утворення мінералів, які зараз проявляються як характерні плями.
Дослідники підкреслюють обмеженість потенційного марсіанського життя. Марс втратив щільну атмосферу приблизно через мільярд років після можливого виникнення мікробів, що унеможливило розвиток складніших форм життя. Ці знахідки представляють найсильніші докази можливого існування позаземного життя в межах Сонячної системи.
NASA представило найпереконливіші докази існування давнього життя на Марсі після виявлення характерних геологічних утворень у кратері Єзеро. Марсохід Perseverance знайшов круглі іржаві відмітини на поверхні порід, які дослідники назвали «леопардовими плямами» через їхній характерний візерунок.
Детальний аналіз виявив у цих утвореннях два ключові мінерали — вівіаніт та грейгіт. На Землі вівіаніт формується внаслідок розкладання органічних решток, а грейгіт продукують специфічні види мікроорганізмів. Доктор Кейрон Гікман-Льюїс із Лондонського університету Біркбек підкреслив: «Такі органічно-мінеральні зв’язки на Землі відомі як результат діяльності мікробного життя».
Протягом року наукова команда перевіряла дані та шукала альтернативні пояснення походження цих структур. Хоча абіотичне формування подібних утворень теоретично можливе, дослідники дійшли висновку про потенційну біосигнатуру — ознаку, яка може свідчити про минулу життєву активність. «Команда Mars 2020 не використовує термін „потенційна біосигнатура“ легковажно», — наголосив Гікман-Льюїс.
Кратер Єзеро мільярди років тому являв собою древнє озеро з умовами, сприятливими для примітивних мікроорганізмів. Гіпотетичні марсіанські мікроби могли використовувати природний вуглець, сірку та фосфор із навколишніх порід, а продукти їхнього метаболізму призвели до утворення мінералів, які зараз проявляються як характерні плями.
Дослідники підкреслюють обмеженість потенційного марсіанського життя. Марс втратив щільну атмосферу приблизно через мільярд років після можливого виникнення мікробів, що унеможливило розвиток складніших форм життя. Ці знахідки представляють найсильніші докази можливого існування позаземного життя в межах Сонячної системи.

84 







