Астрономи вперше зафіксували блазар PKS 1424+240 впритул до Землі та з’ясували, що його магнітне поле має форму майже ідеального тора. Таке наведення струменя на Землю пояснює, чому джерело надзвичайно яскраве у гамма-променях і нейтринах, хоча в радіодіапазоні виглядало «повільним». Це відкриття допомогло розв’язати давню суперечність у поясненні активних ядер галактик.

Міжнародна команда з Інституту радіоастрономії імені Макса Планка проаналізувала 42 поляриметричні знімки, зроблені за допомогою Very Long Baseline Array у 2009−2025 роках. Дослідження показало, що струмінь оточений тороїдальним магнітним полем — своєрідним «кільцем», яке добре видно на картах поляризації.

Вчені визначили, що блазар спрямований практично точно на Землю — під кутом меншим за 0,6°. Це забезпечує сильне доплерівське підсилення випромінювання, завдяки якому об’єкт «світиться» у високоенергетичних гамма-променях і є одним із найяскравіших джерел нейтрино, які фіксує обсерваторія IceCube.

Таке пояснення знімає так звану «кризу доплерівського фактора», коли нейтринні блазари демонстрували надзвичайну яскравість у високих енергіях, але виглядали «повільними» в радіодіапазоні. Насправді це проєкційна ілюзія, адже ми спостерігаємо струмінь майже вздовж його осі.

Результати дослідження підтверджують, що активні ядра галактик можуть прискорювати не лише електрони, а й протони. Саме вони, взаємодіючи у струменях, створюють одночасно потоки гамма-променів і нейтрино, які доходять до Землі.

Висновки вчених опубліковані в журналі Astronomy & Astrophysics Letters.