3 
У свіжому дослідженні астрономи, які працюють із космічним телескопом James Webb (JWST), довели існування атмосфери навколо кам’янистої екзопланети TOI-561 b — першого переконливого прикладу того, що навіть невеликі планети, які обертаються дуже близько до своїх зірок, здатні утримувати газову оболонку. Це відкриття змінює уявлення про умови формування та стійкість атмосфер у позасонячних світах.
TOI-561 b — надгаряча «суперземля», що розташована за 280 світлових років від Землі й обертається навколо зорі віком близько 10 мільярдів років. Її орбіта настільки близька, що планета здійснює повний оберт менш ніж за 11 годин, а поверхня нагрівається до температур, здатних плавити породи. Раніше вважалося, що за таких умов атмосфера не може існувати, однак ще дані телескопа TESS натякали на іншу картину — щільність планети виявилася занадто низькою для повністю кам’янистого тіла.
Команда під керівництвом Йоганни Теске з Лабораторії Землі та планет Карнегі використала спектрограф NIRSpec на JWST, щоб виміряти температуру денного боку TOI-561 b. У травні 2024 року телескоп спостерігав планету понад 37 годин, зафіксувавши чотири орбіти. Під час «вторинних затемнень», коли планета проходила за своєю зорею, вчені змогли ізолювати її теплове випромінювання.
Якби атмосфери не було, температура мала б становити близько 2 700°C. Натомість JWST зафіксував лише 1 700°C, що свідчить про наявність товстої атмосфери, яка розподіляє тепло по поверхні. За словами Анджалі П’єтт з Бірмінгемського університету, сильні вітри могли переносити тепло на нічний бік, охолоджуючи денну півкулю.
Моделювання показало, що між атмосферою та розплавленою поверхнею існує постійний обмін газами: магмовий океан поглинає частину сполук, водночас вивільняючи інші назад в атмосферу. Як зазначає Тім Ліхтенберг з Гронінгенського університету, це схоже на «мокру кулю з лави». Результати, опубліковані 11 грудня в *The Astrophysical Journal Letters*, відкривають нові можливості для дослідження геологічної активності та внутрішньої будови екстремально гарячих кам’янистих екзопланет.
У свіжому дослідженні астрономи, які працюють із космічним телескопом James Webb (JWST), довели існування атмосфери навколо кам’янистої екзопланети TOI-561 b — першого переконливого прикладу того, що навіть невеликі планети, які обертаються дуже близько до своїх зірок, здатні утримувати газову оболонку. Це відкриття змінює уявлення про умови формування та стійкість атмосфер у позасонячних світах.
TOI-561 b — надгаряча «суперземля», що розташована за 280 світлових років від Землі й обертається навколо зорі віком близько 10 мільярдів років. Її орбіта настільки близька, що планета здійснює повний оберт менш ніж за 11 годин, а поверхня нагрівається до температур, здатних плавити породи. Раніше вважалося, що за таких умов атмосфера не може існувати, однак ще дані телескопа TESS натякали на іншу картину — щільність планети виявилася занадто низькою для повністю кам’янистого тіла.
Команда під керівництвом Йоганни Теске з Лабораторії Землі та планет Карнегі використала спектрограф NIRSpec на JWST, щоб виміряти температуру денного боку TOI-561 b. У травні 2024 року телескоп спостерігав планету понад 37 годин, зафіксувавши чотири орбіти. Під час «вторинних затемнень», коли планета проходила за своєю зорею, вчені змогли ізолювати її теплове випромінювання.
Якби атмосфери не було, температура мала б становити близько 2 700°C. Натомість JWST зафіксував лише 1 700°C, що свідчить про наявність товстої атмосфери, яка розподіляє тепло по поверхні. За словами Анджалі П’єтт з Бірмінгемського університету, сильні вітри могли переносити тепло на нічний бік, охолоджуючи денну півкулю.
Моделювання показало, що між атмосферою та розплавленою поверхнею існує постійний обмін газами: магмовий океан поглинає частину сполук, водночас вивільняючи інші назад в атмосферу. Як зазначає Тім Ліхтенберг з Гронінгенського університету, це схоже на «мокру кулю з лави». Результати, опубліковані 11 грудня в *The Astrophysical Journal Letters*, відкривають нові можливості для дослідження геологічної активності та внутрішньої будови екстремально гарячих кам’янистих екзопланет.
