Астрономи вперше отримали докази існування екзопланети, яка перебуває у так званій «спіралі смерті» навколо своєї зорі — поступово втрачає висоту і рухається до неминучого зіткнення з нею. Об’єкт, відомий як Kepler-1658b, розташований приблизно за 2 600 світлових років від Землі й обертається навколо зорі, що розширюється.
Kepler-1658b — це масивний газовий гігант, подібний до Юпітера, але з набагато тіснішою орбітою: повний оберт навколо своєї зорі він здійснює менш ніж за три доби. Дані спостережень свідчать, що орбіта планети поступово скорочується через приливні взаємодії зі своєю зорею. З часом ці сили призведуть до того, що екзопланета або згорить у зовнішніх шарах зорі, або буде повністю зруйнована.

Вчені підкреслюють, що такі «спіралі смерті» — очікувана, але досі майже не спостережувана стадія еволюції для екзопланет, які обертаються дуже близько до своїх зірок. Аналіз таких об’єктів дає змогу краще зрозуміти динаміку зоряних систем і передбачити, що може чекати на подібні планети у майбутньому.
Згідно з підрахунками, на остаточне зникнення Kepler-1658b може знадобитися ще кілька мільйонів років. Водночас спостереження за такими системами допомагають перевірити теорії приливної еволюції планет та зоряної фізики.
Виявлення Kepler-1658b на останніх етапах її існування — важлива подія для астрономії, оскільки це надає унікальну можливість стежити за процесом «смерті» планет у реальному часі.
Астрономи вперше отримали докази існування екзопланети, яка перебуває у так званій «спіралі смерті» навколо своєї зорі — поступово втрачає висоту і рухається до неминучого зіткнення з нею. Об’єкт, відомий як Kepler-1658b, розташований приблизно за 2 600 світлових років від Землі й обертається навколо зорі, що розширюється.
Kepler-1658b — це масивний газовий гігант, подібний до Юпітера, але з набагато тіснішою орбітою: повний оберт навколо своєї зорі він здійснює менш ніж за три доби. Дані спостережень свідчать, що орбіта планети поступово скорочується через приливні взаємодії зі своєю зорею. З часом ці сили призведуть до того, що екзопланета або згорить у зовнішніх шарах зорі, або буде повністю зруйнована.

Вчені підкреслюють, що такі «спіралі смерті» — очікувана, але досі майже не спостережувана стадія еволюції для екзопланет, які обертаються дуже близько до своїх зірок. Аналіз таких об’єктів дає змогу краще зрозуміти динаміку зоряних систем і передбачити, що може чекати на подібні планети у майбутньому.
Згідно з підрахунками, на остаточне зникнення Kepler-1658b може знадобитися ще кілька мільйонів років. Водночас спостереження за такими системами допомагають перевірити теорії приливної еволюції планет та зоряної фізики.
Виявлення Kepler-1658b на останніх етапах її існування — важлива подія для астрономії, оскільки це надає унікальну можливість стежити за процесом «смерті» планет у реальному часі.

81 







