Нові дослідження, проведені вченими з Університету Шеффілда, пропонують революційний погляд на природу чорних дір: вони можуть не бути «кінцевими точками» Всесвіту, а перетворюватися на «білі діри», викидаючи матерію та енергію замість їх поглинання. Це кидає виклик класичному уявленню про чорні діри як про місця, де гравітація знищує всю інформацію.

Відповідно до загальної теорії відносності Ейнштейна, речовина, що перетинає горизонт подій чорної діри, неминуче прямує до її сингулярності — точки нескінченної щільності, де закони фізики перестають діяти. Проте нова теорія, опублікована в Physical Review Letters, використовує принципи квантової механіки та припускає, що замість сингулярності виникає область квантових флуктуацій, яка згодом може стати білою дірою — об’єктом, що виштовхує матерію та навіть змінює хід часу.

Ключовою ідеєю дослідження є зв’язок між темною енергією — загадковою силою, що розширює Всесвіт — та природою часу. Вчені припускають, що темна енергія може бути своєрідним «космічним годинником», який визначає напрямок часу навіть у межах чорних дір.

Якщо ця теорія підтвердиться, це відкриє нові можливості для розуміння фундаментальних законів фізики, зокрема щодо взаємодії гравітації та квантової механіки. Дослідники також припускають, що якщо чорна діра справді є «порталом» у білу діру, то, принаймні в теорії, можна уявити спостерігача, який перетинає горизонт подій і опиняється у новому Всесвіті.

Прогресивна концепція відкриває нові горизонти у вивченні космосу та може докорінно змінити наше розуміння природи Всесвіту.