
0
Завдяки розробленому за останні роки інструментарію тарифів, обмежень на імпорт, експортного контролю та інших заходів Пекін може швидко реагувати на дії США.
Минулого тижня лідери Канади та Мексики провели телефонні розмови з президентом США Дональдом Трампом, щоб знайти рішення після того, як глава Білого дому запровадив тарифи, але лідер Китаю, схоже, навряд чи зробить подібний дзвінок найближчим часом. Пекін, який, на відміну від близьких партнерів і сусідів Америки, роками перебував у торговельній і технологічній “війні” зі Штатами, під час другого президентського терміну Трампа застосовує інший підхід, демонструючи, що будь-які переговори повинні вестися “на рівних”, повідомляє AP.
Китай заявляє про відкритість до переговорів, але він також підготувався до підвищення тарифів США, які зросли на 20% з моменту вступу Трампа на посаду сім тижнів тому. Щоб не бути “захопленими зненацька”, як це було під час першого терміну Трампа, китайці були готові до заходів у відповідь – запровадивши минулого тижня, серед іншого, власні тарифи на низку продукції США.
“Оскільки Вашингтон підвищує тарифи, Пекін не бачить інших варіантів, окрім як діяти у відповідь”, – каже Сун Юнь із аналітичного центру Stimson.
За словами Суна, це не означає, що Пекін не хоче вести переговори, але Китай не збирається виглядати так, ніби “благає” про ці переговори. Як друга за величиною економіка світу, Китай прагне бути великою державою як на регіональній, так і на глобальній арені.
“Якщо війна – це те, чого хочуть США, чи то тарифна, торгова чи будь-яка інша, ми готові боротися до кінця”, – заявило МЗС Китаю після того, як США запровадили додаткові мита проти Пекіна.
Така різка риторика перегукується з подібними коментарями у 2018 році, коли Трамп розпочав свою першу торговельну війну з Китаєм, і Пекін поспіхом намагався вибудувати дії у відповідь.
Відтоді китайські лідери розробили інструментарій тарифів, обмежень на імпорт, експортного контролю, санкцій, регуляторних перевірок та заходів, що обмежують ведення бізнесу в Китаї. Усі ці заходи покликані завдати удару американській економіці та бізнесу у відповідь на заходи США проти Пекіна.
Саме така стратегія дозволила китайському уряду швидко відреагувати на нові тарифи Трампа власними заходами проти США. Водночас Пекін продемонстрував стриманість у своїй відповіді, щоб залишити простір для переговорів, кажуть аналітики.
Китайський лідер Сі Цзіньпін вирішив, що ще не час говорити з Трампом, вважає Деніел Рассел, який раніше працював помічником держсекретаря США у справах Східної Азії та Тихого океану.
“Це не питання планування, це важіль впливу для Китаю. Сі не піде на розмову, якщо є ймовірність, що його будуть принижувати, і з політичних і стратегічних причин Сі не буде грати роль прохача. Замість цього Китай швидко, але розсудливо відповідає на кожен набір тарифів”, – зазначив Рассел.
“Жодна країна не повинна фантазувати про те, що вона може придушити, стримати Китай, розвиваючи при цьому добрі відносини з Китаєм. Такі дволикі дії не тільки погано впливають на стабільність двосторонніх відносин, але й не сприятимуть зміцненню взаємної довіри”, – заявив днями глава МЗС Китаю Ван І.
Ван додав, що Китай вітає співпрацю з США, але попередив про рішучу відповідь, якщо Вашингтон продовжуватиме тиск.
Завідувач кафедри китайського бізнесу й економіки у вашингтонському Центрі стратегічних і міжнародних досліджень Скотт Кеннеді каже, що китайці цього разу не були шоковані тактикою Трампа, адже “бачили це раніше”.
“Це ті речі, які вони очікували. Вони краще підготовлені до поглинання наслідків потрясінь, ніж кілька років тому”, – додав Кеннеді.
Китай зробив висновки з попередніх відносин з Трампом.
“Пекін побачив достатньо, щоб зрозуміти: задобрювання Трампа не працює”, – сказав Рассел.
Економіка Китаю сповільнилася, але все ще зростає, і під керівництвом Сі партія інвестує багато коштів у передові технології, освіту й інші сфери, ще Пекін налагодив міцніші торговельні зв’язки з багатьма іншими країнами, диверсифікуючи джерела поставок ключових продуктів, наприклад, купуючи більшу частину сої в Бразилії та Аргентині, а не в США. Також відсоток китайських товарів, що продаються в США, впав. Тим часом, понад 80% експорту Мексики йде до Штатів, а Канада відправляє до США 75% свого експорту.