5 
Астрономи запропонували новий амбітний проєкт, який може допомогти вперше виявити придатні для життя місяці навколо гігантських планет за межами Сонячної системи. Дослідження, опубліковане Томасом Вінтерхалдером з Європейської південної обсерваторії та його колегами на arXiv, пояснює, що відсутність відкритих «екзомісяців» пов’язана не з їхньою відсутністю, а з технічними обмеженнями сучасних методів. Автори пропонують створити новий інструмент — «кілометровий інтерферометр», здатний виявляти місяці розміром із Землю на відстані до 200 парсеків (близько 652 світлових років).
Нині для пошуку планет і місяців найчастіше застосовують метод транзитів, коли небесне тіло проходить перед своєю зіркою, зменшуючи її світність. Для місяців цей метод майже не працює, адже потребує ідеального вирівнювання Землі, зірки, планети та супутника. Крім того, планети, що обертаються близько до зірки, мають меншу «сферу Гілла» — область, де вони можуть утримувати місяці, тому ймовірність їхнього існування там нижча.
Альтернативою може стати астрометрія — вимірювання «хитання» небесних тіл. Для планет спостерігають рух зірки, а для місяців потрібно відстежувати самі планети. Сучасні інструменти, як-от Very Large Telescope Interferometer у Чилі, здатні фіксувати коливання лише до 50 мікросекунд дуги. Для виявлення землеподібних місяців потрібна точність близько 1 мікросекунди, що можливо лише за умови створення інтерферометра з базою у кілька кілометрів.
The observing platform as the crow flies *
Запропонована система могла б працювати у парі з майбутнім Extremely Large Telescope, який матиме дзеркало діаметром 39 метрів і зможе робити прямі знімки дуже тьмяних планет. Інтерферометр відстежував би їхні рухи, шукаючи ознаки супутників.
Особливу цінність така методика має для пошуку «придатних для життя» екзомісяців. У нашій Сонячній системі потенційно цікавими є Європа та Енцелад, які отримують тепло не від Сонця, а завдяки приливним силам від своїх планет-гігантів. Аналоги цих місяців у інших системах могли б стати кандидатами на роль перших придатних для життя світів поза Сонячною системою.
Реалізація проєкту потребуватиме значних інвестицій — кілька мільярдів доларів, приблизно як будівництво ELT. Конкретного фінансування поки немає, але після завершення ELT у 2028 році ця ідея може стати наступним кроком у розвитку астрономії та нарешті відкрити нову сторінку в пошуку екзомісяців.
Астрономи запропонували новий амбітний проєкт, який може допомогти вперше виявити придатні для життя місяці навколо гігантських планет за межами Сонячної системи. Дослідження, опубліковане Томасом Вінтерхалдером з Європейської південної обсерваторії та його колегами на arXiv, пояснює, що відсутність відкритих «екзомісяців» пов’язана не з їхньою відсутністю, а з технічними обмеженнями сучасних методів. Автори пропонують створити новий інструмент — «кілометровий інтерферометр», здатний виявляти місяці розміром із Землю на відстані до 200 парсеків (близько 652 світлових років).
Нині для пошуку планет і місяців найчастіше застосовують метод транзитів, коли небесне тіло проходить перед своєю зіркою, зменшуючи її світність. Для місяців цей метод майже не працює, адже потребує ідеального вирівнювання Землі, зірки, планети та супутника. Крім того, планети, що обертаються близько до зірки, мають меншу «сферу Гілла» — область, де вони можуть утримувати місяці, тому ймовірність їхнього існування там нижча.
Альтернативою може стати астрометрія — вимірювання «хитання» небесних тіл. Для планет спостерігають рух зірки, а для місяців потрібно відстежувати самі планети. Сучасні інструменти, як-от Very Large Telescope Interferometer у Чилі, здатні фіксувати коливання лише до 50 мікросекунд дуги. Для виявлення землеподібних місяців потрібна точність близько 1 мікросекунди, що можливо лише за умови створення інтерферометра з базою у кілька кілометрів.
The observing platform as the crow flies *
Запропонована система могла б працювати у парі з майбутнім Extremely Large Telescope, який матиме дзеркало діаметром 39 метрів і зможе робити прямі знімки дуже тьмяних планет. Інтерферометр відстежував би їхні рухи, шукаючи ознаки супутників.
Особливу цінність така методика має для пошуку «придатних для життя» екзомісяців. У нашій Сонячній системі потенційно цікавими є Європа та Енцелад, які отримують тепло не від Сонця, а завдяки приливним силам від своїх планет-гігантів. Аналоги цих місяців у інших системах могли б стати кандидатами на роль перших придатних для життя світів поза Сонячною системою.
Реалізація проєкту потребуватиме значних інвестицій — кілька мільярдів доларів, приблизно як будівництво ELT. Конкретного фінансування поки немає, але після завершення ELT у 2028 році ця ідея може стати наступним кроком у розвитку астрономії та нарешті відкрити нову сторінку в пошуку екзомісяців.
