4 
Марсохід Curiosity зробив нове відкриття, яке може змінити наукове уявлення про геологічну історію Червоної планети. Під час дослідження нової ділянки в кратері Ґейла апарат NASA виявив неочікувані структури у породі, що вже викликало жваве обговорення серед науковців. За повідомленням офіційного блогу місії, знахідка відкриває нові відомості про еволюцію поверхні Марса й натякає на набагато складніше минуле планети, ніж вважалося раніше.
В останній серії досліджень Curiosity зосередився на ділянці з унікальними мінеральними структурами — об’єкті під назвою Tarija. Тут було виявлено решітчасті утворення в породі, відомі як «boxwork». Вони утворюються під дією водних процесів. На думку науковців, ці мінеральні візерунки свідчать про те, що колись по поверхні Марса текла вода або рухалися підземні потоки. Така знахідка узгоджується з основною метою місії — вивчення умов, за яких на планеті могла існувати життя в далекому минулому.
Крім цього, марсохід проводить детальне картографування прилеглих хребтів на північ від своєї позиції. Вчені вважають, що ці лінійні підняття могли сформуватися внаслідок тектонічних напружень або руху підповерхневих рідин. Аналіз цих структур допоможе зрозуміти, як змінювався клімат Марса та чому він втратив придатність до життя.
Марсохід NASA Curiosity зробив це фото цікавих текстур, що видніються на скелі біля підніжжя пагорба «Міше Моква», що знаходиться попереду марсохода, за допомогою свого хімічного та фотоапарата (ChemCam) з дистанційним мікроіміджером (RMI). Curiosity зробив цей знімок 13 червня 2025 року — Sol 4569, або 4569-й марсіанський день місії Mars Science Laboratory — о 17:53:55 UTC. NASA/JPL-Caltech/LANL
Окрему увагу команда місії приділяє ділянці Laguna del Bayo, де можуть зберігатися мінеральні відкладення у тріщинах порід. Такі «фрактурні заповнення» утворюються, коли мінералізовані рідини заповнюють розломи вже після формування основної породи. Їхнє вивчення допоможе з’ясувати хімічний склад марсіанського середовища в минулому. Curiosity також повертається до раніше досліджених точок, зокрема до району Mishe Mokwa, щоб порівняти нові результати з попередніми вимірюваннями й простежити зміни у часі.
Найближчим часом місія переходить до нового етапу — автономного вибору наукових цілей. Curiosity здійснить 54-метровий перехід до нової точки спостереження, де його інструменти зможуть самостійно визначати об’єкти для аналізу. Зокрема, система ChemCam автоматично відбиратиме зразки порід, а камера MARDI зніматиме поверхню під ровером. Одночасно інші сенсори продовжать спостереження за атмосферою — рівнем пилу та активністю пилових вихорів. Усе це дозволить дослідникам краще зрозуміти взаємозв’язок між геологічними процесами й кліматом Марса, наблизивши нас до відповіді на питання, чи міг він колись бути придатним для життя.
Марсохід Curiosity зробив нове відкриття, яке може змінити наукове уявлення про геологічну історію Червоної планети. Під час дослідження нової ділянки в кратері Ґейла апарат NASA виявив неочікувані структури у породі, що вже викликало жваве обговорення серед науковців. За повідомленням офіційного блогу місії, знахідка відкриває нові відомості про еволюцію поверхні Марса й натякає на набагато складніше минуле планети, ніж вважалося раніше.
В останній серії досліджень Curiosity зосередився на ділянці з унікальними мінеральними структурами — об’єкті під назвою Tarija. Тут було виявлено решітчасті утворення в породі, відомі як «boxwork». Вони утворюються під дією водних процесів. На думку науковців, ці мінеральні візерунки свідчать про те, що колись по поверхні Марса текла вода або рухалися підземні потоки. Така знахідка узгоджується з основною метою місії — вивчення умов, за яких на планеті могла існувати життя в далекому минулому.
Крім цього, марсохід проводить детальне картографування прилеглих хребтів на північ від своєї позиції. Вчені вважають, що ці лінійні підняття могли сформуватися внаслідок тектонічних напружень або руху підповерхневих рідин. Аналіз цих структур допоможе зрозуміти, як змінювався клімат Марса та чому він втратив придатність до життя.
Марсохід NASA Curiosity зробив це фото цікавих текстур, що видніються на скелі біля підніжжя пагорба «Міше Моква», що знаходиться попереду марсохода, за допомогою свого хімічного та фотоапарата (ChemCam) з дистанційним мікроіміджером (RMI). Curiosity зробив цей знімок 13 червня 2025 року — Sol 4569, або 4569-й марсіанський день місії Mars Science Laboratory — о 17:53:55 UTC. NASA/JPL-Caltech/LANL
Окрему увагу команда місії приділяє ділянці Laguna del Bayo, де можуть зберігатися мінеральні відкладення у тріщинах порід. Такі «фрактурні заповнення» утворюються, коли мінералізовані рідини заповнюють розломи вже після формування основної породи. Їхнє вивчення допоможе з’ясувати хімічний склад марсіанського середовища в минулому. Curiosity також повертається до раніше досліджених точок, зокрема до району Mishe Mokwa, щоб порівняти нові результати з попередніми вимірюваннями й простежити зміни у часі.
Найближчим часом місія переходить до нового етапу — автономного вибору наукових цілей. Curiosity здійснить 54-метровий перехід до нової точки спостереження, де його інструменти зможуть самостійно визначати об’єкти для аналізу. Зокрема, система ChemCam автоматично відбиратиме зразки порід, а камера MARDI зніматиме поверхню під ровером. Одночасно інші сенсори продовжать спостереження за атмосферою — рівнем пилу та активністю пилових вихорів. Усе це дозволить дослідникам краще зрозуміти взаємозв’язок між геологічними процесами й кліматом Марса, наблизивши нас до відповіді на питання, чи міг він колись бути придатним для життя.
