Дослідження мантійного плюму під Африкою показує його пульсуючий характер, що сприяє формуванню нового океану.

Вчені з Університету Саутгемптона дослідили регіон Афар в Ефіопії, де виявили ритмічні хвилі розплавленої мантії. Ці хвилі діють як «геологічне серцебиття», розтягуючи та стоншуючи континентальну кору. Через мільйони років такий процес може спричинити розкол Африки та народження океану. За словами д-р Емми Воттс: «Ми виявили, що мантія під Афаром не є однорідною або нерухомою — вона пульсує».

Дослідження показало, що висхідні потоки розплавленої породи формують хімічні смуги, які повторюються у розломах. Ці смуги поводяться як «геологічні штрих-коди», що відображають умови розриву плит. «Хімічні смуги вказують на те, що плюм пульсує, як серце», — зазначив професор Том Гернон. Швидкість розриву плит впливає на ефективність цих імпульсів.

Афар є місцем збігу трьох розломів: головного ефіопського, Червоного моря та Аденської затоки. Таке унікальне розташування дає змогу спостерігати народження нового океанічного басейну. Дослідники проаналізували понад 130 зразків вулканічних порід і застосували сучасні статистичні моделі для відтворення структури мантії. Це дало змогу встановити асиметричну будову плюму з характерними хімічними сигналами.

Важливим є вплив мантійних потоків на вулканізм та сейсмічність. Доцент Дерек Кір підкреслив: «Еволюція глибинних мантійних висхідних потоків тісно пов’язана з рухом плит над ними». Такі висхідні потоки зосереджують вулканічну активність у місцях найтоншої кори. Дослідники планують надалі вивчати швидкість і механізми цього мантійного потоку.

Докторка Воттс наголосила на важливості міждисциплінарної співпраці: «Без використання різних методів важко побачити повну картину». У проекті брали участь 10 установ із різних країн, що підкреслює значення колективних зусиль для розуміння глибинних процесів планети.