З легендарною здатністю очищати забруднену воду або лікувати хвороби, спіральний бивень нарвала був високо цінований у Середньовіччі, коли його помилково приймали за ріг єдинорога.

Оскільки нарвали (Monodon monoceros) майже такі ж невловимі, як і міф, який вони допомагали створювати, дослідникам було складно визначити справжнє призначення їхнього дивовижного подовженого зуба.

Нові зйомки за допомогою дронів у їхньому арктичному середовищі проживання надали несподівані відповіді: тварини використовують свої бивні для маніпуляції об’єктами, добування їжі, дослідження та навіть ігор.

“Я вивчаю нарвалів понад десять років і завжди захоплювалася їхніми бивнями”, — каже екологиня Кортні Ватт з Університету Манітоби. “Спостерігати, як вони використовують їх для полювання та ігор, — це неймовірно”.

Бивень, який може виростати до 3 метрів у довжину, є єдиним зубом цих китоподібних. Подібно до кілець на дереві, його шари росту фіксують історію життя кожного нарвала.

Однак у більшості самок нарвалів бивні відсутні, що вказує на їхню роль у статевому відборі. Самки надають перевагу самцям із довшими бивнями, що змушує популяції розвивати ще довші бивні, подібно до того, як у павичів розвиваються великі й барвисті хвости.

Але це не означає, що бивень є лише прикрасою. Попередні дослідження виявили, що він пронизаний нервами, що натякає на його складніші функції.

Нові зйомки та аналіз підтвердили, що загадковий зуб нарвала є надзвичайно чутливим.

“Нарвали відомі своєю поведінкою ‘бивнювання’, коли вони одночасно піднімають бивні майже вертикально з води, схрещуючи їх у, можливо, ритуальній поведінці для оцінки суперника або демонстрації своїх якостей потенційним партнерам”, — пояснює еколог Грег О’Коррі-Кроу з Атлантичного університету Флориди.

“Але тепер ми знаємо, що бивні нарвалів мають й інші функції, деякі з яких доволі несподівані, зокрема добування їжі, дослідження та ігри”.

Команда О’Коррі-Кроу зафіксувала, як нарвали використовують свої бивні для впливу на поведінку риб із дивовижною точністю, слідкуючи за рухами своєї здобичі. Вони навіть, можливо, оглушували або вбивали рибу.

“Рухи китів і риб були настільки синхронними, що часом було незрозуміло, яка тварина є ініціатором, а яка реагує”, — зазначають дослідники.

В одному з епізодів молодий нарвал намагався повторити техніку дорослого самця, який переслідував рибу, тримаючи свій бивень усього за кілька сантиметрів від здобичі. Однак молодий нарвал не зміг наблизитися настільки ж близько.

Жоден з них не спробував з’їсти рибу, що натякає на тренування або навіть форму розваги. Якщо це так, то це може бути першим підтвердженням ігрової поведінки у нарвалів, а також можливим прикладом соціального навчання, припускають вчені.

На жаль, морський лід, який захищає цих “морських єдинорогів” від хижаків, таких як косатки, швидко тане через глобальне потепління, спричинене діяльністю людини. Арктика нагрівається вчетверо швидше, ніж інші регіони світу, а нарвали вважаються найбільш вразливими морськими ссавцями регіону.

“Дрони дають унікальну можливість спостерігати за їхньою поведінкою в реальному часі, допомагаючи вченим збирати важливі дані про те, як нарвали реагують на зміни льодових покривів, доступність їжі та інші екологічні фактори”, — зазначає О’Коррі-Кроу.

“Такі дослідження є ключовими для розуміння впливу глобального потепління на цих загадкових тварин”.