0

Трамп викликає побоювання щодо нової гонки ядерних озброєнь. 

Поворот президента США до Москви й зневага до НАТО змусили старих союзників — від Берліна і Варшави до Сеула і Токіо — зіткнутися з тим, що здавалося немислимим: як підготуватися до потенційного виведення американського ядерного щита з їхньої території, зазначають кореспонденти Financial Times.

“Консенсус між великими державами щодо нерозповсюдження ядерної зброї є реальним. Феномен Трампа став потужним прискорювачем голосів у державах-союзниках США, які тепер вважають, що ядерна зброя у їхніх руках фундаментально вирішить проблему ненадійності Америки”, — сказав Анкіт Панда з аналітичного центру Фонду Карнегі.

Повернення Трампа до влади спричинило дебати в західному альянсі. Аналітики побоюються, що якщо Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) розпадеться, зокрема через відкликання американських гарантій, світ може наблизитися до 15-25 ядерних держав, які передбачав Кеннеді — з більшим ризиком катастрофічної атомної війни.

Німеччина

Фрідріх Мерц, майбутній канцлер Німеччини, заявив минулого місяця, що найбільша європейська країна повинна тепер дослідити, “чи може ядерний захист з боку Великої Британії й Франції поширюватися і на нас”.

Водночас німецькі офіційні особи з усіх сил підкреслюють, що США не дали жодних ознак того, що вони виведуть цей ядерний щит. Міністр оборони Борис Пісторіус назвав дебати “ескалацією дискусії, яка нам не потрібна”.

Але в приватних розмовах, деякі чиновники почали вголос задаватися питанням, чи не варто Німеччині розглянути можливість отримання власної ядерної зброї. Раніше цього місяця Мерц наполягав на тому, що такий сценарій не станеться, вказуючи на два різні міжнародні договори, які забороняють це. 

Але Торстен Беннер, голова берлінського Інституту глобальної публічної політики, є одним з кількох експертів аналітичних центрів, які висунули ідею, що країна повинна принаймні “інвестувати в підтримання ядерної латентності” — крок, який означав би створення інфраструктури для створення ядерної зброї в разі необхідності, без негайного створення ядерної зброї.

Польща

Дебати в Польщі прискорилися після того, як прем’єр-міністр Дональд Туск цього місяця став першим лідером країни, який підняв ідею створення ядерної зброї або, принаймні, пошуку угоди з Францією про спільне використання ядерної зброї.

Його політичний суперник, президент Анджей Дуда, у відповідь заявив Financial Times, що було б краще перемістити американські боєголовки до Польщі — крок, який Москва розцінила б як провокацію, якій Вашингтон вже давно чинить опір.

Інше питання полягає в тому, чи має Польща можливість слідувати позиціям Дуди або Туска. І хоча Польща колись розміщувала ядерні боєголовки під час холодної війни — для Москви, а не для Вашингтона, — вона ніколи не мала цивільної атомної електростанції. Хоча вона взяла на себе зобов’язання побудувати її протягом десятиліття, їй бракує інфраструктури та досвіду інших європейських країн.

Дуда стверджує, що Польщі знадобляться “десятиліття” для розробки власної ядерної зброї. Цю думку поділяють багато аналітиків і керівників галузі.

Південна Корея

Невпинний прогрес Північної Кореї у створенні власної ядерної програми, розквіт відносин Пхеньяна з Москвою та повернення Трампа до влади — все це викликає глибоке занепокоєння у Південній Кореї щодо власної безпеки.

“Підтримка набуття Південною Кореєю власної ядерної зброї розширюється і стає дедалі жорсткішою”, — каже Сангсін Лі, науковий співробітник державного аналітичного центру “Корейський інститут національного об’єднання”.

Хоча жодна з основних партій не підтримує такий крок, лідери обох сторін виступають за збереження “ядерної латентності”, щоб Сеул міг створити або придбати ядерну зброю в найкоротші терміни.

Консервативний мер Сеула О Се-хун, якого розглядають як потенційного кандидата в президенти, на початку цього місяця закликав США дозволити Південній Кореї накопичити запас ядерних матеріалів, подібний до того, який має Японія.

Крім того, експерт з Сеульського національного університету сказав, що президентство Трампа надало Південній Кореї “рідкісну можливість вести переговори з США про розробку ядерної зброї”.

Японія 

Останній звіт Японії показав, що на кінець 2023 року Японія мала близько 8,6 тонни плутонію — теоретично цього достатньо для виробництва кількох тисяч бомб. Але психологічна і політична дистанція, яку необхідно було б подолати, щоб серйозно розглянути такий крок, навіть зараз є величезною.

“Наразі вся стратегія будується навколо отримання гарантій від США, що Японія все ще перебуває під їхньою ядерною парасолькою”, — сказав Стівен Надь, професор політики й міжнародних досліджень в Міжнародному християнському університеті Токіо.

Надь додав, що будь-яке значне зрушення в ядерних дебатах також викриє гостру нестачу в Японії стратегічних аналітиків у цьому питанні. Тривала залежність від США, по суті, залишила лише невелику кількість японських експертів, здатних спрямовувати політику Японії щодо застосування ядерної зброї.