Коли каталонка Марія Браняс померла в серпні 2024 року у віці 117 років і 168 днів, вона офіційно стала найстаршою живою людиною на планеті.

Щоб зрозуміти, як Марії вдалося досягти такої кількості святкувань, команда дослідників під керівництвом фахівців Інституту досліджень лейкемії імені Жозепа Каррераса в Іспанії провела всебічний аналіз всього: від її генів до білків, мікробіому та метаболізму.

Їхній звіт, який ще не пройшов рецензування, дає рідкісну можливість заглянути в клітинну механіку, що може дати нам шанс почати друге століття життя.

Марія була суперцентенарієм – людиною, яка досягає віку 110 років і більше – і це велике досягнення. Лише близько 1 із 10 осіб, які доживають до століття, далі здатні відсвяткувати ще одне десятиліття.

Використовуючи різні аналітичні методи та інтерв’ю, дослідники виявили, що Марія відповідала багатьом рекомендованим критеріям для довголіття та здорового старіння.

Мультіомічна діаграма Дослідники розглядали різні ознаки старіння. (Santos-Pujol et al., bioRxiv, 2025) Вона вела розумно, соціально та фізично активний спосіб життя, проводячи час із родиною та друзями; усі ці фактори відомі своєю здатністю запобігати деменції. Марія також добре харчувалася, дотримуючись переважно середземноморської дієти, яка пов’язана з довшим життям.

Одне, що відзначили дослідники, це любов Марії до йогурту. Вони вважають, що вибір її дієти сприяв розвитку здорових бактерій у кишківнику – і насправді її мікробіом мав характеристики значно молодшої людини.

“Мікроорганізми відіграють критичну роль не лише у визначенні метаболітного складу нашого тіла, але також у запаленнях, проникності кишечника, когнітивних функціях та здоров’ї кісток і м’язів,” пишуть дослідники у своїй опублікованій статті.

Варіації в нашій ДНК вже давно вважаються критичними для визначення нашої смертності. Марія мала гени, пов’язані з сильнішим імунітетом, захистом від серцевих захворювань і зниженням ризику раку.

Дослідження також включало метиляцію ДНК; хімічний механізм маркування, що впливає на те, як виражаються гени. Оскільки цей механізм піддається впливу стресів навколишнього середовища, його часто використовують для оцінки біологічного віку, що відображає, скільки життєвих випробувань ми пережили.

“Цікаво, що всі різні алгоритми визначення віку на основі метиляції ДНК дали той самий результат,” пишуть дослідники.

“Наша суперцентенарій демонструвала значно молодший біологічний вік, ніж її реальний хронологічний вік, і це стосувалося всіх трьох різних тканин, які аналізувалися.”

Інші фактори, на які звернули увагу дослідники, включали високу ефективність метаболізму Марії, що призводило до низьких рівнів “поганого” холестерину та високих рівнів “хорошого” холестерину, а також до низьких рівнів запалення (що захищає від численних захворювань).

Сама Марія пояснювала своє довголіття “упорядкованим життям та приємним оточенням”, але очевидно, що працювало кілька факторів. Хоча більшість з нас не досягне 117 років, дослідження допомагає зрозуміти, як організм може мати найкращі шанси на старіння без шкоди та хвороб – і, в свою чергу, покращити наше здоров’я в старшому віці.

“Картина, що виникає з нашого дослідження, показує, що дуже високий вік і погане здоров’я не є обов’язково взаємопов’язаними, і що ці процеси можна розрізняти та аналізувати на молекулярному рівні,” пишуть дослідники.