38 
Міжнародна група вчених уперше оцінила екологічні наслідки промислових випробувань із видобутку корисних копалин на дні океану. Дослідження, опубліковане в журналі Nature Ecology & Evolution, показало: навіть локальні втручання призводять до значних втрат біорізноманіття. У районах безпосереднього впливу гірничої техніки кількість видів морських тварин зменшилася приблизно на 32%, а загальна чисельність — на 37%.
Робота проводилася протягом п’яти років у межах міжнародного проєкту, що досліджував життя на глибині близько 4 000 метрів у зоні Кларіон-Кліппертон — великому районі Тихого океану між Мексикою та Гаваями. За 160 днів експедиційних робіт морські біологи зібрали понад 4 300 зразків організмів, ідентифікувавши 788 видів, серед яких багатощетинкові черви, ракоподібні, молюски та новий вид корала — Deltocyathus zoemetallicus.
Дослідник виявив новий вид коралів-солітерів, що прикріплюються до поліметалевих конкрецій. Він отримав назву Deltocyathus zoemetallicus. Джерело: Музей природознавства, Лондон, та Гетеборзький університет.
За словами морського біолога Томаса Далгрена з Гетеборзького університету, умови на таких глибинах надзвичайно бідні на поживні речовини: шар осаду зростає лише на одну тисячну міліметра на рік. Для порівняння, зразок із дна Північного моря може містити близько 20 000 тварин, тоді як аналогічна проба з океанічної глибини — лише кілька сотень. Попри це, рівень різноманіття видів залишається високим, що свідчить про унікальність і водночас вразливість екосистеми.
Дослідники також відзначили, що спільноти глибоководних організмів природно змінюються з часом, ймовірно залежно від кількості органічного матеріалу, який досягає дна. Водночас точний ареал поширення більшості видів досі невідомий. Як зазначає Адріан Гловер з Лондонського Музею природознавства, лише близько 30% зони Кларіон-Кліппертон має офіційний статус охоронюваної території, і науковці майже не знають, які види там мешкають.
Зростання попиту на метали для «зеленої» енергетики стимулює інтерес до морського видобутку. Однак результати дослідження свідчать: навіть за дотримання міжнародних стандартів, розроблених Міжнародним органом з морського дна (ISA), промислові роботи неминуче знижують біорізноманіття. Автори наголошують, що перед початком будь-яких проєктів необхідно ретельно оцінювати екологічну цінність глибоководних регіонів, аби мінімізувати ризики для океанічних екосистем.
Міжнародна група вчених уперше оцінила екологічні наслідки промислових випробувань із видобутку корисних копалин на дні океану. Дослідження, опубліковане в журналі Nature Ecology & Evolution, показало: навіть локальні втручання призводять до значних втрат біорізноманіття. У районах безпосереднього впливу гірничої техніки кількість видів морських тварин зменшилася приблизно на 32%, а загальна чисельність — на 37%.
Робота проводилася протягом п’яти років у межах міжнародного проєкту, що досліджував життя на глибині близько 4 000 метрів у зоні Кларіон-Кліппертон — великому районі Тихого океану між Мексикою та Гаваями. За 160 днів експедиційних робіт морські біологи зібрали понад 4 300 зразків організмів, ідентифікувавши 788 видів, серед яких багатощетинкові черви, ракоподібні, молюски та новий вид корала — Deltocyathus zoemetallicus.
Дослідник виявив новий вид коралів-солітерів, що прикріплюються до поліметалевих конкрецій. Він отримав назву Deltocyathus zoemetallicus. Джерело: Музей природознавства, Лондон, та Гетеборзький університет.
За словами морського біолога Томаса Далгрена з Гетеборзького університету, умови на таких глибинах надзвичайно бідні на поживні речовини: шар осаду зростає лише на одну тисячну міліметра на рік. Для порівняння, зразок із дна Північного моря може містити близько 20 000 тварин, тоді як аналогічна проба з океанічної глибини — лише кілька сотень. Попри це, рівень різноманіття видів залишається високим, що свідчить про унікальність і водночас вразливість екосистеми.
Дослідники також відзначили, що спільноти глибоководних організмів природно змінюються з часом, ймовірно залежно від кількості органічного матеріалу, який досягає дна. Водночас точний ареал поширення більшості видів досі невідомий. Як зазначає Адріан Гловер з Лондонського Музею природознавства, лише близько 30% зони Кларіон-Кліппертон має офіційний статус охоронюваної території, і науковці майже не знають, які види там мешкають.
Зростання попиту на метали для «зеленої» енергетики стимулює інтерес до морського видобутку. Однак результати дослідження свідчать: навіть за дотримання міжнародних стандартів, розроблених Міжнародним органом з морського дна (ISA), промислові роботи неминуче знижують біорізноманіття. Автори наголошують, що перед початком будь-яких проєктів необхідно ретельно оцінювати екологічну цінність глибоководних регіонів, аби мінімізувати ризики для океанічних екосистем.
