10 
Фізик Наман Кумар з Індійського технологічного інституту в Ґандхінаґарі запропонував нову теорію, яка кардинально змінює уявлення про походження Всесвіту. Замість традиційної концепції Великого вибуху як єдиної сингулярності він припускає, що наш Всесвіт виник одночасно зі своїм «дзеркальним двійником» — антивсесвітом, у якому час рухається у зворотному напрямку.
Згідно з моделлю Кумара, описаною в журналі Europhysics Letters, Всесвіт не виник із нескінченно щільної точки, а народився через квантовий процес, що почався в так званій «евклідовій фазі», коли час поводився подібно до простору. У цій фазі Всесвіт і антивсесвіт з’явилися одночасно, уникаючи проблеми сингулярності, яка суперечить законам квантової механіки.
Фізик пропонує альтернативу класичним космологічним моделям Стівена Гокінга, Джеймса Гартла та Олександра Віленкіна, які намагалися пояснити початок Всесвіту через концепції «безмежного стану» або квантового тунелювання. На думку Кумара, ці підходи не повністю узгоджуються з сучасними спостереженнями, тому він вводить поняття «квантового потенціалу» як рушійного механізму раннього розширення Всесвіту. Саме цей потенціал, а не просторове викривлення, міг забезпечити рівномірність і пласкість космосу, які ми спостерігаємо сьогодні.
У моделі Кумара масштабний фактор Всесвіту поводиться як косинусоїдна функція, що означає: на момент «початку часу» Всесвіт уже мав скінченний розмір, а не нескінченну щільність. Це дозволяє уникнути парадоксу сингулярності. Водночас його теорія відкриває нові можливості для пояснення природи темної матерії та темної енергії. Кумар припускає, що квантова заплутаність між Всесвітом і антивсесвітом може бути джерелом загадкової сили, яка спричиняє прискорене розширення космосу.
Нині вчений працює над удосконаленням своєї моделі й планує знайти спостережні підтвердження її ключових передбачень. Одним із таких доказів можуть стати специфічні сліди у космічному мікрохвильовому фоні або у великомасштабній структурі Всесвіту. За словами Кумара, «якщо вдасться виявити навіть непрямі докази існування антивсесвіту, це стане кроком до розуміння найглибших таємниць космології».
Фізик Наман Кумар з Індійського технологічного інституту в Ґандхінаґарі запропонував нову теорію, яка кардинально змінює уявлення про походження Всесвіту. Замість традиційної концепції Великого вибуху як єдиної сингулярності він припускає, що наш Всесвіт виник одночасно зі своїм «дзеркальним двійником» — антивсесвітом, у якому час рухається у зворотному напрямку.
Згідно з моделлю Кумара, описаною в журналі Europhysics Letters, Всесвіт не виник із нескінченно щільної точки, а народився через квантовий процес, що почався в так званій «евклідовій фазі», коли час поводився подібно до простору. У цій фазі Всесвіт і антивсесвіт з’явилися одночасно, уникаючи проблеми сингулярності, яка суперечить законам квантової механіки.
Фізик пропонує альтернативу класичним космологічним моделям Стівена Гокінга, Джеймса Гартла та Олександра Віленкіна, які намагалися пояснити початок Всесвіту через концепції «безмежного стану» або квантового тунелювання. На думку Кумара, ці підходи не повністю узгоджуються з сучасними спостереженнями, тому він вводить поняття «квантового потенціалу» як рушійного механізму раннього розширення Всесвіту. Саме цей потенціал, а не просторове викривлення, міг забезпечити рівномірність і пласкість космосу, які ми спостерігаємо сьогодні.
У моделі Кумара масштабний фактор Всесвіту поводиться як косинусоїдна функція, що означає: на момент «початку часу» Всесвіт уже мав скінченний розмір, а не нескінченну щільність. Це дозволяє уникнути парадоксу сингулярності. Водночас його теорія відкриває нові можливості для пояснення природи темної матерії та темної енергії. Кумар припускає, що квантова заплутаність між Всесвітом і антивсесвітом може бути джерелом загадкової сили, яка спричиняє прискорене розширення космосу.
Нині вчений працює над удосконаленням своєї моделі й планує знайти спостережні підтвердження її ключових передбачень. Одним із таких доказів можуть стати специфічні сліди у космічному мікрохвильовому фоні або у великомасштабній структурі Всесвіту. За словами Кумара, «якщо вдасться виявити навіть непрямі докази існування антивсесвіту, це стане кроком до розуміння найглибших таємниць космології».
