121 
- Згідно зі звітом RUSI, втрати держбюджету України від відсутності регулювання крипторинку сягають мінімум $10 млрд.
- Аналітики також підкреслили, що Telegram і «дропи» належать до головних ризиків крипторинку України.
- Без належного законодавства Україна ризикує стати хабом для відмивання російських коштів.
Україна вже зазнала щонайменше $10 млрд збитків через відсутність повноцінного регулювання криптовалютного ринку. Про це йдеться у серпневому звіті Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI).
Аналітики відзначили кілька ключових ризиків: неконтрольовану діяльність позабіржових (OTC) майданчиків, використання криптовалют для закупівлі санкційних комплектуючих для російської армії, а також операції грошових мулів.
«У відповідь на різке зростання використання віртуальних активів зʼявилися нові можливості для незаконної фінансової діяльності, зокрема через грошових мулів, які в Україні зазвичай називають “дропами”», — йдеться у дослідженні.
За підрахунками RUSI, лише діяльність таких схем коштує державному бюджету близько $24 млн щомісяця.
У документі зазначається, що Telegram є однією з найпопулярніших платформ, де російські учасники проводять незаконні криптооперації, зокрема пов’язані з наркоторгівлею.
Експерти закликали українську владу визнати зв’язок між кіберзлочинністю та незаконним фінансуванням і створити чіткі правила для ринку.
«Бездіяльність може перетворити Україну на центр відмивання російських коштів, водночас відлякуючи легальні стартапи надмірним оподаткуванням і корупцією», — наголосили автори.
У RUSI вважають, що за умови ефективнішого нагляду Україна могла б повернути до бюджету до $10 млрд.
Попри ухвалення у 2022 році закону «Про віртуальні активи», він досі не набув чинності через невирішене питання оподаткування.
У квітні 2025 року парламент отримав проєкт закону №10225-d, який передбачає ліцензування криптоплатформ, вимоги до капіталу, прозорості та KYC-стандартів, а також нові процедури звітності. Водночас досі немає визначеного регулятора, який би відповідав за цей ринок.
За словами голови парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, законопроєкт про легалізацію крипторинку розглянуть у вересні.
Експерти наголосили, що діяти потрібно вже зараз.
«Законодавство не є передумовою для реагування», — підсумували в RUSI, закликавши розвивати публічно-приватні партнерства та застосовувати приватні інструменти для виявлення й стримування нелегальної діяльності.
Нагадаємо, що Бюро економічної безпеки України раніше повідомило, що у період з 2013 до 2023 року скарбниця недоотримала близько 3 млрд гривень податків від криптобірж, заснованих резидентами.
За даними звіту Ukraine Economic Outlook, підготовленого на замовлення KUNA, з 2016 по 2022 роки Україна втратила $48,8 млрд прямих доходів і близько $4 млрд податкових надходжень через відсутність регулювання крипторинку.
Крім того, дослідження компанії Global Ledger для Мінцифри показало, що за чотири роки держава недоотримала 8,34 млрд гривень податків. Лише з користувачів однієї централізованої біржі можна було б стягнути від 1,31 до 6,53 млрд гривень ПДФО.
