5 
Вчені виявили надзвичайно далеку галактику JADES-GS-z14−0, яка існувала лише через 300 мільйонів років після Великого вибуху, і зробили відкриття, що ставить під сумнів чинне уявлення про ранній Всесвіт. За допомогою потужного комплексу радіотелескопів ALMA у Чилі дослідники виявили в цій галактиці несподівано велику кількість кисню — елемента, який міг з’явитися лише в результаті кількох поколінь зореутворення і загибелі масивних зір.
Такі результати стали справжнім потрясінням для науковців. Адже за загальноприйнятими моделями, важкі елементи на кшталт кисню формуються в надрах зір і потрапляють у міжзоряний простір лише після їхньої смерті в наднових. Цей процес потребує часу, якого у новонародженого Всесвіту практично не було. Однак у JADES-GS-z14−0 рівень таких елементів виявився у 10 разів вищим за очікування.
Космолог Сандер Схаус із Лейденської обсерваторії порівняв це відкриття з тим, ніби «серед немовлят раптом з’явився підліток». За його словами, галактика не лише сформувалася блискавично швидко, а й досягла високого ступеня зрілості на самому світанку Всесвіту. Це додає доказів до гіпотези, що процеси зореутворення і еволюції галактик відбувалися значно швидше, ніж вважалося.
Виявлена кількість кисню змушує науковців переглядати хронологію формування структур у ранньому Всесвіті. Зазвичай такі елементи накопичуються протягом багатьох мільйонів років, однак тут маємо справу з рекордно швидким збагаченням міжзоряного середовища. Астрофізик Стефано Карняні з Італії зазначає: «Ці результати відкривають новий погляд на перші фази еволюції галактик і змушують замислитися, коли і як усе почалося».
Варто додати, що відкриття стало можливим завдяки інфрачервоному телескопу Джеймса Вебба (JWST), який здатен бачити об’єкти на особливо далеких відстанях завдяки ефекту червоного зсуву. Відтоді, як телескоп почав роботу, астрономи вже кілька разів натрапляли на масивні й зрілі галактики там, де мали б бути лише перші зоряні скупчення.
Це відкриття вкотре змушує наукову спільноту переглянути базові уявлення про те, як швидко еволюціонував ранній Всесвіт. Тепер залишається зрозуміти, як ця надшвидка зрілість змінює космологічну хронологію і які ще припущення потребують переосмислення.
Вчені виявили надзвичайно далеку галактику JADES-GS-z14−0, яка існувала лише через 300 мільйонів років після Великого вибуху, і зробили відкриття, що ставить під сумнів чинне уявлення про ранній Всесвіт. За допомогою потужного комплексу радіотелескопів ALMA у Чилі дослідники виявили в цій галактиці несподівано велику кількість кисню — елемента, який міг з’явитися лише в результаті кількох поколінь зореутворення і загибелі масивних зір.
Такі результати стали справжнім потрясінням для науковців. Адже за загальноприйнятими моделями, важкі елементи на кшталт кисню формуються в надрах зір і потрапляють у міжзоряний простір лише після їхньої смерті в наднових. Цей процес потребує часу, якого у новонародженого Всесвіту практично не було. Однак у JADES-GS-z14−0 рівень таких елементів виявився у 10 разів вищим за очікування.
Космолог Сандер Схаус із Лейденської обсерваторії порівняв це відкриття з тим, ніби «серед немовлят раптом з’явився підліток». За його словами, галактика не лише сформувалася блискавично швидко, а й досягла високого ступеня зрілості на самому світанку Всесвіту. Це додає доказів до гіпотези, що процеси зореутворення і еволюції галактик відбувалися значно швидше, ніж вважалося.
Виявлена кількість кисню змушує науковців переглядати хронологію формування структур у ранньому Всесвіті. Зазвичай такі елементи накопичуються протягом багатьох мільйонів років, однак тут маємо справу з рекордно швидким збагаченням міжзоряного середовища. Астрофізик Стефано Карняні з Італії зазначає: «Ці результати відкривають новий погляд на перші фази еволюції галактик і змушують замислитися, коли і як усе почалося».
Варто додати, що відкриття стало можливим завдяки інфрачервоному телескопу Джеймса Вебба (JWST), який здатен бачити об’єкти на особливо далеких відстанях завдяки ефекту червоного зсуву. Відтоді, як телескоп почав роботу, астрономи вже кілька разів натрапляли на масивні й зрілі галактики там, де мали б бути лише перші зоряні скупчення.
Це відкриття вкотре змушує наукову спільноту переглянути базові уявлення про те, як швидко еволюціонував ранній Всесвіт. Тепер залишається зрозуміти, як ця надшвидка зрілість змінює космологічну хронологію і які ще припущення потребують переосмислення.
