Дослідження австрійських учених показало, що поєднання жесту та погляду є найбільш ефективним способом привернення уваги собак та впливу на їхню поведінку.

В рамках експерименту 20 собакам різних порід, включаючи дворняг, стаффордширських тер’єрів, австралійських вівчарок і пуделів, одягнули спеціальні головні убори для відстеження напрямку їхнього погляду. Кожен собака стикався з ученим, який стояв на колінах між двома мисками, в одній з яких було заховане частування. Тварини проходили випробування у п’яти різних сценаріях, включаючи варіанти, коли експериментатор вказував на миску, дивився на неї або поєднував ці дії.
Результати показали, що собаки найкраще реагували, коли дослідник одночасно вказував і дивився на миску з частуванням, а найгірше – коли вчений імітував кидок м’яча. Це підтверджує гіпотезу, що собаки орієнтуються не лише на напрямок жесту, а й на комунікативні сигнали людини, що може вказувати на їхню здатність розуміти зміст інформації.
Однак, як підкреслив провідний автор дослідження Крістоф Фольтер, необхідно подальше вивчення цього феномену, зокрема в контексті «природної педагогіки» – галузі, що досліджує, як комунікативні підказки допомагають у навчанні. Наступний крок досліджень полягатиме у з’ясуванні, чи краще собаки запам’ятовують нову інформацію, коли до них звертаються безпосередньо.