43 
Астрономи вперше виявили складні органічні молекули, заморожені в льоді за межами Чумацького Шляху, що відкриває нову сторінку в розумінні хімії раннього Всесвіту. Команда під керівництвом Марти Севіло з Університету Мериленду та NASA за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST) зафіксувала п’ять вуглецевих сполук у навколишньому середовищі молодої зорі ST6 в галактиці Велика Магелланова Хмара. Результати опубліковано 20 жовтня 2025 року в журналі The Astrophysical Journal Letters.
Серед знайдених речовин — метанол, етанол, метилформіат, ацетальдегід і оцтова кислота, знайома як основний компонент оцту. Останню вдалося ідентифікувати в космічному льоді вперше. Для етанолу, метилформіату й ацетальдегіду це також перше підтверджене виявлення за межами нашої галактики. У спектрі також простежуються ознаки глікольальдегіду — сполуки, пов’язаної з утворенням цукрів і потенційних будівельних блоків РНК, однак її присутність ще потребує підтвердження.
Інфрачервоний спектр протозірки ST6, знятий інструментом MIRI (Mid-Infrared Instrument) телескопа Webb, що охоплює діапазон довжин хвиль, в якому виявлено спектральні сигнатури великих складних органічних молекул. Джерело: Центр космічних польотів імені Годдарда НАСА/М. Севільо та ін. (2025)
За словами Севіло, унікальна чутливість та спектральна роздільна здатність JWST дали змогу вперше побачити настільки слабкі сигнали, пов’язані з міжзоряним льодом на такій великій відстані. Раніше в космосі вдалося правдиво зафіксувати лише метанол, навіть усередині Чумацького Шляху.
Значення відкриття полягає і в тому, що Велика Магелланова Хмара має низький рівень металевості — усього третину від вмісту важких елементів у нашій Сонячній системі, а також потужніше ультрафіолетове випромінювання. Це робить її природною лабораторією для вивчення умов, подібних до тих, що існували у молодому Всесвіті. Як пояснює Севіло, навіть у таких суворих середовищах можлива складна органічна хімія, що свідчить про раннє поширення «цеглинок життя» у космосі.
Науковці вважають, що ці молекули утворюються на поверхнях міжзоряних пилових зерен, де відбуваються реакції між простими сполуками. Виявлення подібних молекул у льоді доводить, що ці процеси ефективно працюють навіть у галактиках із дефіцитом важких елементів. Це відкриття дає підстави припускати, що передумови для виникнення життя могли формуватися набагато раніше, ніж вважалося, і в найрізноманітніших куточках Всесвіту.
Астрономи вперше виявили складні органічні молекули, заморожені в льоді за межами Чумацького Шляху, що відкриває нову сторінку в розумінні хімії раннього Всесвіту. Команда під керівництвом Марти Севіло з Університету Мериленду та NASA за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST) зафіксувала п’ять вуглецевих сполук у навколишньому середовищі молодої зорі ST6 в галактиці Велика Магелланова Хмара. Результати опубліковано 20 жовтня 2025 року в журналі The Astrophysical Journal Letters.
Серед знайдених речовин — метанол, етанол, метилформіат, ацетальдегід і оцтова кислота, знайома як основний компонент оцту. Останню вдалося ідентифікувати в космічному льоді вперше. Для етанолу, метилформіату й ацетальдегіду це також перше підтверджене виявлення за межами нашої галактики. У спектрі також простежуються ознаки глікольальдегіду — сполуки, пов’язаної з утворенням цукрів і потенційних будівельних блоків РНК, однак її присутність ще потребує підтвердження.
Інфрачервоний спектр протозірки ST6, знятий інструментом MIRI (Mid-Infrared Instrument) телескопа Webb, що охоплює діапазон довжин хвиль, в якому виявлено спектральні сигнатури великих складних органічних молекул. Джерело: Центр космічних польотів імені Годдарда НАСА/М. Севільо та ін. (2025)
За словами Севіло, унікальна чутливість та спектральна роздільна здатність JWST дали змогу вперше побачити настільки слабкі сигнали, пов’язані з міжзоряним льодом на такій великій відстані. Раніше в космосі вдалося правдиво зафіксувати лише метанол, навіть усередині Чумацького Шляху.
Значення відкриття полягає і в тому, що Велика Магелланова Хмара має низький рівень металевості — усього третину від вмісту важких елементів у нашій Сонячній системі, а також потужніше ультрафіолетове випромінювання. Це робить її природною лабораторією для вивчення умов, подібних до тих, що існували у молодому Всесвіті. Як пояснює Севіло, навіть у таких суворих середовищах можлива складна органічна хімія, що свідчить про раннє поширення «цеглинок життя» у космосі.
Науковці вважають, що ці молекули утворюються на поверхнях міжзоряних пилових зерен, де відбуваються реакції між простими сполуками. Виявлення подібних молекул у льоді доводить, що ці процеси ефективно працюють навіть у галактиках із дефіцитом важких елементів. Це відкриття дає підстави припускати, що передумови для виникнення життя могли формуватися набагато раніше, ніж вважалося, і в найрізноманітніших куточках Всесвіту.
