61 
Нове дослідження, опубліковане в журналі Astrophysical Journal Letters, вперше зафіксувало органічні молекули за межами Чумацького Шляху. Космічний телескоп James Webb (JWST) виявив складні вуглецеві сполуки, заморожені в льоду навколо молодої зорі ST6 у Великій Магеллановій Хмарі — сусідній галактиці, розташованій приблизно за 160 000 світлових років від Землі.
Команда під керівництвом науковиці Марти Севіло з NASA та Університету Мериленда зафіксувала п’ять органічних сполук: метанол, етанол, метилформіат, ацетальдегід і оцтову кислоту. Останню вперше виявлено в космічному льоді, а три інші — вперше за межами нашої галактики. Також повідомлено про ознаки гліколальдегіду — простого цукру, який є попередником компонентів РНК, однак для підтвердження цього відкриття потрібні додаткові спостереження.
За словами Севіло, це стало можливим завдяки високій чутливості інструмента MIRI на борту JWST. До запуску телескопа вчені могли виявляти у льоді лише метанол, і то в межах Чумацького Шляху. Тепер спектральні дані дозволяють фіксувати значно ширший набір молекул.
Зображення ST6, молодої зірки у Великій Магеллановій Хмарі, де космічний телескоп Джеймса Вебба виявив кілька ключових будівельних блоків життя. Джерело: NASA/ESA/CSA/JPL-CALTECH/M. SEWIŁO ET AL. (2025)
Велика Магелланова Хмара є природною лабораторією для вивчення процесів зоряного утворення в умовах, подібних до раннього Всесвіту. Через низький вміст «важких» елементів і агресивне ультрафіолетове середовище, виявлення там органічних сполук свідчить, що хімічні процеси, які ведуть до виникнення життя, могли відбуватися навіть у таких суворих умовах.
Співавтор дослідження Вілл Роча з Лейденського університету зазначив, що ці молекули утворюються на поверхнях міжзоряного пилу, а потім потрапляють у газове середовище. За його словами, результати свідчать про здатність складної органічної хімії розвиватися у Всесвіті задовго до появи нашої Галактики. Команда планує продовжити спостереження молодих зірок у Великій та Малій Магелланових Хмарах, щоб оцінити поширеність таких молекул у різних галактичних середовищах.
Нове дослідження, опубліковане в журналі Astrophysical Journal Letters, вперше зафіксувало органічні молекули за межами Чумацького Шляху. Космічний телескоп James Webb (JWST) виявив складні вуглецеві сполуки, заморожені в льоду навколо молодої зорі ST6 у Великій Магеллановій Хмарі — сусідній галактиці, розташованій приблизно за 160 000 світлових років від Землі.
Команда під керівництвом науковиці Марти Севіло з NASA та Університету Мериленда зафіксувала п’ять органічних сполук: метанол, етанол, метилформіат, ацетальдегід і оцтову кислоту. Останню вперше виявлено в космічному льоді, а три інші — вперше за межами нашої галактики. Також повідомлено про ознаки гліколальдегіду — простого цукру, який є попередником компонентів РНК, однак для підтвердження цього відкриття потрібні додаткові спостереження.
За словами Севіло, це стало можливим завдяки високій чутливості інструмента MIRI на борту JWST. До запуску телескопа вчені могли виявляти у льоді лише метанол, і то в межах Чумацького Шляху. Тепер спектральні дані дозволяють фіксувати значно ширший набір молекул.
Зображення ST6, молодої зірки у Великій Магеллановій Хмарі, де космічний телескоп Джеймса Вебба виявив кілька ключових будівельних блоків життя. Джерело: NASA/ESA/CSA/JPL-CALTECH/M. SEWIŁO ET AL. (2025)
Велика Магелланова Хмара є природною лабораторією для вивчення процесів зоряного утворення в умовах, подібних до раннього Всесвіту. Через низький вміст «важких» елементів і агресивне ультрафіолетове середовище, виявлення там органічних сполук свідчить, що хімічні процеси, які ведуть до виникнення життя, могли відбуватися навіть у таких суворих умовах.
Співавтор дослідження Вілл Роча з Лейденського університету зазначив, що ці молекули утворюються на поверхнях міжзоряного пилу, а потім потрапляють у газове середовище. За його словами, результати свідчать про здатність складної органічної хімії розвиватися у Всесвіті задовго до появи нашої Галактики. Команда планує продовжити спостереження молодих зірок у Великій та Малій Магелланових Хмарах, щоб оцінити поширеність таких молекул у різних галактичних середовищах.
