Європейські дослідники запропонували новий підхід до прогнозування вивержень вулкана Етна на Сицилії. Вони виявили, що співвідношення між кількістю малих і великих землетрусів під поверхнею — так званий показник b-value — може свідчити про накопичення напруги всередині вулкана. Цей параметр дозволяє фіксувати зміни активності задовго до початку виверження.

Модель, розроблена фахівцями Національного інституту геофізики та вулканології Італії (INGV), базується на багаторічних сейсмічних спостереженнях. За словами керівника дослідження Марко Фіретто Карліно, зростання b-value свідчить про просування магми вгору — вона створює дрібні розломи в породі, що супроводжуються численними слабкими поштовхами.

Під Етною земна кора має товщину близько 30 км, а магма проходить через кілька резервуарів: найглибший — на рівні 11 км під морем, проміжні — між 3 і 7 км, а найвищий — безпосередньо під кратером. Команда дослідників проаналізувала понад 20 років даних, щоб простежити, як змінюється сейсмічна активність на різних глибинах.

У зонах активного руху магми показник b-value зростає — це пов’язано з вивільненням газів і відкриттям тріщин. У стабільніших ділянках кори, де породи щільніші, великих землетрусів менше, але вони мають сильніший ефект, і показник знижується. Саме ці коливання дозволяють визначити перехід вулкана до активної фази.

Науковці зазначають, що метод може бути застосований і до інших вулканів за умови наявності достатньої кількості сейсмічних даних. Хоча він не дає точного прогнозу часу виверження, підхід суттєво підвищує точність оцінки ризиків і дозволяє краще зрозуміти процеси, що відбуваються в надрах Землі.