Австралієць Девід Хоул кілька років зберігав у себе вдома камінь, переконаний, що всередині нього приховано золото. Знахідку він зробив у 2015 році в регіональному парку Меріборо поблизу Мельбурна — районі, відомому своїми родовищами. Камінь був важким, червонуватим і втиснутим у жовту глину, тож чоловік вирішив, що натрапив на коштовний метал. Проте жодна спроба розколоти його не дала результату.

Зрештою Хоул передав зразок до Мельбурнського музею, де фахівці встановили: це не золото, а метеорит, старший за саму Землю. За словами геолога Дермота Генрі, поверхня каменя мала характерну «заплавлену» структуру, яка утворюється під час проходження крізь атмосферу. Після розпилу алмазною пилкою виявилося, що це рідкісний кам’янистий метеорит типу H5, багатий на залізо. Його вага — 17 кг, і це другий за розміром метеорит, знайдений у штаті Вікторія, де офіційно зареєстровано лише 17 таких об’єктів.

Науковці називають подібні метеорити «капсулами часу». Вони містять хондри — мікрозерна, сформовані з розплавленої речовини в космосі, які зберігають інформацію про умови формування Сонячної системи 4,6 мільярда років тому. У деяких зразках виявляють навіть частинки зоряного пилу, старші за нашу систему, а також органічні сполуки, включно з амінокислотами.

Аналіз показав, що метеорит міг впасти на Землю від 100 до 1000 років тому, ймовірно, між 1889 і 1951 роками — саме тоді в регіоні фіксували кілька вогняних куль. Геологи припускають, що небесне тіло походить із поясу астероїдів між Марсом і Юпітером, звідки його викинуло після зіткнення з іншим космічним об’єктом.

Сьогодні метеорит Меріборо зберігається в Мельбурнському музеї як одна з найцінніших космічних знахідок Австралії. Його вивчення допомагає науковцям краще зрозуміти історію Сонячної системи та процеси, які відбувалися задовго до появи Землі.