У Великій Британії розпочали будівництво останнього з чотирьох атомних підводних човнів класу Dreadnought — HMS King George VI. Подія збіглася з введенням до строю АПЧ HMS Agamemnon класу Astute та наданням Барроу статусу «Королівського порту» королем Чарльзом III, що підкреслює центральну роль міста у виробництві підводного флоту.
Клас Dreadnought має замінити Vanguard, який несе ядерний стримувальний патруль із 1990-х років. До складу нового флоту увійдуть чотири човни: HMS Dreadnought, HMS Valiant, HMS Warspite та HMS King George VI. Кожен із них розрахований на службу до 40 років і екіпаж зі 130 осіб. Завдовжки 153,6 м та водотоннажністю 17 200 тонн, вони більші за попередників, що забезпечує додатковий простір для обладнання й екіпажу.
Підводні човни оснащуються реактором Rolls-Royce PWR3, турбоелектричним приводом та помп-джетами. Вони матимуть Х-подібні керма та систему керування Active Vehicle Control Management. Озброєння включає 12 пускових установок для ракет Trident II D5 у спільному відсіку з американським класом Columbia та чотири 533-мм торпедні апарати для важких торпед Spearfish.

Виробничу програму підтримують десятки компаній по всій країні. Thales Glasgow отримала контракт на £193 млн для постачання оптронних щогл, General Dynamics Mission Systems відповідає за системи управління вогнем, Babcock виготовляє 75 модулів ракетних шахт, а Rolls-Royce забезпечує роботу реакторів у рамках угоди на £9 млрд. На підприємстві BAE у Барроу працюють понад 13 500 людей, серед яких 1 800 учнів та 500 випускників програми підготовки.
Вартість програми оцінюють у £31 млрд (з резервом £10 млрд), що у перерахунку на 2023 рік становить £38,85 млрд, або близько £9,7 млрд за човен. Загальні витрати, включаючи інфраструктуру та утримання, можуть сягнути £172−205 млрд. За даними на березень 2024 року, витрачено £17,4 млрд і використано £3,37 млрд із резерву. Очікується, що HMS Dreadnought увійде до строю на початку 2030-х, а човни класу Vanguard залишатимуться на службі до 2040-х років для забезпечення безперервності ядерного стримування.
У Великій Британії розпочали будівництво останнього з чотирьох атомних підводних човнів класу Dreadnought — HMS King George VI. Подія збіглася з введенням до строю АПЧ HMS Agamemnon класу Astute та наданням Барроу статусу «Королівського порту» королем Чарльзом III, що підкреслює центральну роль міста у виробництві підводного флоту.
Клас Dreadnought має замінити Vanguard, який несе ядерний стримувальний патруль із 1990-х років. До складу нового флоту увійдуть чотири човни: HMS Dreadnought, HMS Valiant, HMS Warspite та HMS King George VI. Кожен із них розрахований на службу до 40 років і екіпаж зі 130 осіб. Завдовжки 153,6 м та водотоннажністю 17 200 тонн, вони більші за попередників, що забезпечує додатковий простір для обладнання й екіпажу.
Підводні човни оснащуються реактором Rolls-Royce PWR3, турбоелектричним приводом та помп-джетами. Вони матимуть Х-подібні керма та систему керування Active Vehicle Control Management. Озброєння включає 12 пускових установок для ракет Trident II D5 у спільному відсіку з американським класом Columbia та чотири 533-мм торпедні апарати для важких торпед Spearfish.

Виробничу програму підтримують десятки компаній по всій країні. Thales Glasgow отримала контракт на £193 млн для постачання оптронних щогл, General Dynamics Mission Systems відповідає за системи управління вогнем, Babcock виготовляє 75 модулів ракетних шахт, а Rolls-Royce забезпечує роботу реакторів у рамках угоди на £9 млрд. На підприємстві BAE у Барроу працюють понад 13 500 людей, серед яких 1 800 учнів та 500 випускників програми підготовки.
Вартість програми оцінюють у £31 млрд (з резервом £10 млрд), що у перерахунку на 2023 рік становить £38,85 млрд, або близько £9,7 млрд за човен. Загальні витрати, включаючи інфраструктуру та утримання, можуть сягнути £172−205 млрд. За даними на березень 2024 року, витрачено £17,4 млрд і використано £3,37 млрд із резерву. Очікується, що HMS Dreadnought увійде до строю на початку 2030-х, а човни класу Vanguard залишатимуться на службі до 2040-х років для забезпечення безперервності ядерного стримування.

54 







