Відновлення ядерних випробувань у США вперше з 1992 року викликало гостру реакцію серед науковців, які попереджають про загрозу глобальної нестабільності та нової гонитви озброєнь. Геологиня Сулгіє Парк з організації Union of Concerned Scientists порівняла рішення з «запалюванням сірника в кімнаті, повній динаміту». На її думку, такий крок може спровокувати ланцюгову реакцію серед інших ядерних держав і підірвати систему міжнародного контролю.

Президент США Дональд Трамп доручив Пентагону підготуватися до випробувань, попри те, що країна припинила їх понад тридцять років тому після запровадження мораторію. Хоча Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань (CTBT) підписали 187 країн, Вашингтон досі не ратифікував документ. Експерти вважають, що повернення до практики вибухів може підштовхнути Китай і Росію до аналогічних дій.

Колишня очільниця Національної адміністрації ядерної безпеки США Джилл Хрубі заявила, що немає жодних наукових причин для відновлення випробувань. За її словами, американські фахівці вже мають достатньо знань для безпечного утримання арсеналу без реальних вибухів. Водночас вона застерегла, що менш досвідчені країни можуть припуститися критичних помилок, зокрема спричинити витоки радіації.

Уряд США вже підготував полігон PULSE у Неваді для підземних експериментів. У квітні розпочалося виробництво нової ядерної бомби B61−13, потужнішої у 24 рази за ту, яку було застосовано в Хіросімі. Паралельно пришвидшено запуск уранового рудника Velvet-Wood у штаті Юта, здатного забезпечити паливо для десятків атомних підводних човнів або понад тисячу боєголовок.

Фахівці попереджають, що такі дії можуть підірвати чинні домовленості зі скорочення стратегічних озброєнь. Зокрема, угода New START між США і Росією завершується у 2026 році. На тлі війни в Україні та зростання напруги у відносинах з Китаєм рішення Вашингтона розглядається як один із найризикованіших кроків у сфері безпеки за останні десятиліття.