41 
Державна інспекція ядерного регулювання України (ДІЯРУ) наприкінці жовтня вперше надала дозвіл на повторне промислове використання матеріалів, вилучених із Чорнобильської атомної електростанції. Рішення стосувалося передачі 22 тонн вуглецевої сталі, яка пройшла повний цикл дезактивації та радіаційного контролю. Це перший задокументований випадок офіційного повернення матеріалів до обігу після їх класифікації як потенційно радіоактивних.
Сталь походить із демонтажу обладнання на майданчику ЧАЕС і була оброблена у Центрі вільного використання матеріалів (Free Release Facility, FRM-03). За даними дослідників станції, уламки подрібнили, провели дезактивацію та здійснили гамма-спектрометричний аналіз, який підтвердив відсутність радіоактивного забруднення. Перевірка здійснювалася відповідно до чинних норм ядерної та радіаційної безпеки.
Центр FRM-03 розпочав роботу у вересні 2025 року в межах міжнародного проєкту, профінансованого Європейським Союзом через програму «Інструмент співпраці у сфері ядерної безпеки» (EU INSC). ДІЯРУ брала участь у всіх етапах створення об’єкта — від технічної експертизи до контролю за дотриманням нормативних вимог. Потужність комплексу дозволяє переробляти до 10 тонн матеріалів на добу.
Підлога реактора РБМК, третього енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції.
Представники ЧАЕС назвали дозвіл важливим етапом у процесі виведення станції з експлуатації. За їхніми словами, повторне використання матеріалів зменшує обсяг радіоактивних відходів, що потребують тривалого зберігання, та дозволяє оптимізувати витрати на демонтажні роботи. Крім того, це демонструє ефективність української системи радіаційного моніторингу.
У ДІЯРУ зазначили, що практика відповідає міжнародним стандартам і спрямована на мінімізацію ядерних відходів при одночасному поверненні ресурсів до економічного обігу без шкоди для здоров’я населення та довкілля. У перспективі ЧАЕС планує розширити перероблювання на матеріали, що залишаються після зняття з експлуатації трьох енергоблоків. Ініціатива узгоджується з планом розвитку зони відчуження, який передбачає поступове скорочення її території та оцінку можливостей розміщення малих модульних реакторів.
Державна інспекція ядерного регулювання України (ДІЯРУ) наприкінці жовтня вперше надала дозвіл на повторне промислове використання матеріалів, вилучених із Чорнобильської атомної електростанції. Рішення стосувалося передачі 22 тонн вуглецевої сталі, яка пройшла повний цикл дезактивації та радіаційного контролю. Це перший задокументований випадок офіційного повернення матеріалів до обігу після їх класифікації як потенційно радіоактивних.
Сталь походить із демонтажу обладнання на майданчику ЧАЕС і була оброблена у Центрі вільного використання матеріалів (Free Release Facility, FRM-03). За даними дослідників станції, уламки подрібнили, провели дезактивацію та здійснили гамма-спектрометричний аналіз, який підтвердив відсутність радіоактивного забруднення. Перевірка здійснювалася відповідно до чинних норм ядерної та радіаційної безпеки.
Центр FRM-03 розпочав роботу у вересні 2025 року в межах міжнародного проєкту, профінансованого Європейським Союзом через програму «Інструмент співпраці у сфері ядерної безпеки» (EU INSC). ДІЯРУ брала участь у всіх етапах створення об’єкта — від технічної експертизи до контролю за дотриманням нормативних вимог. Потужність комплексу дозволяє переробляти до 10 тонн матеріалів на добу.
Підлога реактора РБМК, третього енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції.
Представники ЧАЕС назвали дозвіл важливим етапом у процесі виведення станції з експлуатації. За їхніми словами, повторне використання матеріалів зменшує обсяг радіоактивних відходів, що потребують тривалого зберігання, та дозволяє оптимізувати витрати на демонтажні роботи. Крім того, це демонструє ефективність української системи радіаційного моніторингу.
У ДІЯРУ зазначили, що практика відповідає міжнародним стандартам і спрямована на мінімізацію ядерних відходів при одночасному поверненні ресурсів до економічного обігу без шкоди для здоров’я населення та довкілля. У перспективі ЧАЕС планує розширити перероблювання на матеріали, що залишаються після зняття з експлуатації трьох енергоблоків. Ініціатива узгоджується з планом розвитку зони відчуження, який передбачає поступове скорочення її території та оцінку можливостей розміщення малих модульних реакторів.
