Мікроорганізми або їхні молекули ДНК можуть зберігатися в крижаних шарах Марса до 50 мільйонів років — такий висновок зробила команда дослідників під керівництвом Олександра Павлова з Центру космічних польотів імені Ґоддарда (NASA). Результати опубліковані в журналі Astrobiology і можуть суттєво вплинути на стратегію пошуку слідів життя на Червоній планеті.

У ході експерименту вчені моделювали умови марсіанської мерзлоти, заморожуючи бактерії E. coli у чистій воді та в сумішах із мінералами, подібними до марсіанського ґрунту. Зразки охолодили до -51 °C і піддали впливу еквіваленту 50 мільйонів років космічного випромінювання. Виявилося, що амінокислоти в чистому льоді деградують значно повільніше, ніж у мінеральних сумішах.

У пробах із чистої води після експерименту збереглося близько 10% амінокислот, тоді як у зразках із глиною чи силікатами органічні сполуки майже повністю зникли. Це свідчить про те, що водяний лід на Марсі може виконувати функцію природного захисту для біологічного матеріалу, зберігаючи його від дії радіації.

Науковці вважають, що майбутні місії NASA мають зосередитися на районах із чистою мерзлотою. Для цього потрібні апарати з буровими або копальними системами, подібними до Phoenix Lander, який у 2008 році виявив підповерхневий лід у північній частині планети.

Співавтор дослідження Крістофер Гаус із Університету Пенсильванії зазначив, що відкриття змінює підхід до пошуку життя на Марсі. За його словами, якщо бактерії або їхні залишки справді зберігаються в льодових шарах, майбутні місії зможуть їх виявити. Таким чином, марсіанський лід може містити сліди давнього життя і стати джерелом інформації про біологічну історію планети.