Астероїд Рюґу, зразки якого доставила місія Hayabusa2, відкрив несподівану главу в історії води Сонячної системи.

Аналіз крихітного 80-мг фрагмента показав: у материнському тілі Рюґу рідка вода зберігалася значно довше, ніж вважалося раніше. «Це був справжній сюрприз! Ми виявили, що Рюґу зберіг незайманий запис активності води», — пояснює геохімік Цуйоші Іїдзука (Токійський університет).

Ймовірно, планетезималь, з якого утворився астероїд, складався з льоду та пилу на околицях Сонячної системи близько 4,56 млрд років тому. Через мільярд років після формування зіткнення могло розігріти тіло настільки, що лід розтанув і вода потекла крізь породи. Подальший розпад планетезималя міг «розбризкати» вологі уламки в напрямку внутрішніх планет. Це означає, що подібні об’єкти могли доставити на молоду Землю у 2–3 рази більше води, ніж передбачають стандартні моделі.

Хімічні підказки походять від аналізу співвідношення ізотопів ^176Lu та ^176Hf: саме пізній контакт з рідиною змінив цей баланс у зразках. Це стало доказом тривалого водного минулого астероїда.

Сьогодні Рюґу сухий, але його мінерали зберігають «пам’ять» про давні флюїди. «Ідея, що об’єкти на кшталт Рюґу могли так довго зберігати воду, дивовижна. Це змушує нас переосмислити умови формування Землі», — підсумовує Іїдзука.