Новий аналіз даних NASA засвідчив, що Уран насправді випромінює власне тепло, хоча раніше його вважали майже повністю «мертвою» планетою. Дослідження опубліковане в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. Уран довгий час вирізнявся серед інших гігантів Сонячної системи — на відміну від Юпітера, Сатурна й Нептуна, він, за даними єдиного близького прольоту апарата Voyager 2 у 1986 році, здався набагато холоднішим, ніж очікували вчені. Це породило гіпотези про те, що планета або повністю охолола, або втратила тепло внаслідок масштабного зіткнення.
Планетологи під керівництвом Патріка Ірвіна з Оксфордського університету проаналізували енергетичний баланс планети, поєднавши комп’ютерне моделювання з великим масивом спостережень з наземних і космічних телескопів за останні десятиліття. Було враховано відбиття світла з різних кутів, особливості атмосфери, зміни хмар і сезонні ефекти.
Вчені встановили, що Уран відбиває більше сонячного світла, ніж раніше вважалося, але водночас випромінює близько 15% більше енергії, ніж отримує від Сонця. Це означає, що планета все ж має власне джерело тепла, хоч і значно слабше, ніж, наприклад, у Нептуна.
Дослідники відзначають, що це відкриття може змінити уявлення про еволюцію Урана, а також допоможе краще зрозуміти інші подібні планети поза межами Сонячної системи. Планетарний вчений NASA Емі Саймон підкреслює: тепер необхідно отримати точніші вимірювання цього теплового випромінювання та пояснити його природу.
Результати підтверджуються і даними окремої групи під керівництвом Сін’юе Вана (Geophysical Research Letters). Обидва дослідження вказують: хоч Уран і лишається найхолоднішим серед газових гігантів, його історія виявляється складнішою, ніж вважали раніше.
Новий аналіз даних NASA засвідчив, що Уран насправді випромінює власне тепло, хоча раніше його вважали майже повністю «мертвою» планетою. Дослідження опубліковане в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. Уран довгий час вирізнявся серед інших гігантів Сонячної системи — на відміну від Юпітера, Сатурна й Нептуна, він, за даними єдиного близького прольоту апарата Voyager 2 у 1986 році, здався набагато холоднішим, ніж очікували вчені. Це породило гіпотези про те, що планета або повністю охолола, або втратила тепло внаслідок масштабного зіткнення.
Планетологи під керівництвом Патріка Ірвіна з Оксфордського університету проаналізували енергетичний баланс планети, поєднавши комп’ютерне моделювання з великим масивом спостережень з наземних і космічних телескопів за останні десятиліття. Було враховано відбиття світла з різних кутів, особливості атмосфери, зміни хмар і сезонні ефекти.
Вчені встановили, що Уран відбиває більше сонячного світла, ніж раніше вважалося, але водночас випромінює близько 15% більше енергії, ніж отримує від Сонця. Це означає, що планета все ж має власне джерело тепла, хоч і значно слабше, ніж, наприклад, у Нептуна.
Дослідники відзначають, що це відкриття може змінити уявлення про еволюцію Урана, а також допоможе краще зрозуміти інші подібні планети поза межами Сонячної системи. Планетарний вчений NASA Емі Саймон підкреслює: тепер необхідно отримати точніші вимірювання цього теплового випромінювання та пояснити його природу.
Результати підтверджуються і даними окремої групи під керівництвом Сін’юе Вана (Geophysical Research Letters). Обидва дослідження вказують: хоч Уран і лишається найхолоднішим серед газових гігантів, його історія виявляється складнішою, ніж вважали раніше.

86 







