У середу астрономи підтвердили відкриття ще одного міжзоряного об’єкта, що пролітає крізь нашу Сонячну систему. Це лише третій такий об’єкт, виявлений людством, хоча науковці припускають, що подібних «гостей» насправді значно більше — просто вони часто залишаються непоміченими.

Цього разу об’єкт отримав офіційне позначення 3I/Atlas від Центру малих планет Міжнародного астрономічного союзу. Його класифікували як комету. За попередніми оцінками, це може бути найбільший міжзоряний об’єкт, який коли-небудь спостерігали астрономи. «Той факт, що ми бачимо певну розмитість, свідчить про те, що він здебільшого складається з льоду, а не з каменю», — пояснив астрофізик Джонатан Макдавел з Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики.

Спершу цей об’єкт був відомий як A11pl3Z, але після підтвердження його міжзоряного походження отримав новий статус. Він не становить жодної загрози для Землі. За словами Ріхарда Мойсля, керівника напряму планетарного захисту в Європейському космічному агентстві, комета пролетить «глибоко через Сонячну систему, трохи всередині орбіти Марса», але не зіткнеться з жодною планетою.

Астрономи підрахували, що об’єкт рухається зі швидкістю понад 60 км/с, що значно швидше, ніж типові комети чи астероїди Сонячної системи. Це свідчить про те, що він не утримується гравітацією Сонця, а лише пролітає крізь нашу систему на своєму шляху з міжзоряного простору і знову повернеться туди. На думку Макдавела, такі крижані об’єкти утворюються біля інших зірок, а з часом можуть вирватися з їхніх систем через гравітаційні впливи інших зірок і мандрувати галактикою.

Об’єкт відкрила у вівторок (за місцевим часом на Гаваях) система огляду неба ATLAS. Після цього професійні й аматорські астрономи по всьому світу почали шукати його на старих знімках неба й простежили траєкторію як мінімум до 14 червня. За словами Мойсля, попередні оцінки вказують, що його розміри можуть бути від 10 до 20 км, що зробило б його найбільшим з-поміж міжзоряних «гостей», які нам вдалось помітити. Однак якщо об’єкт складається переважно з льоду (який добре відбиває світло), він може бути трохи меншим. Очікується, що комета ставатиме яскравішою та ближче до Сонця аж до кінця жовтня, залишаючись видимою в телескопи й наступного року.

Це лише третій зафіксований міжзоряний об’єкт. Першим був знаменитий ʻОумуамуа, відкритий у 2017 році, який викликав бурхливі дискусії через свою незвичайну форму й траєкторію (дехто навіть вважав його штучним апаратом, але ця версія була відкинута подальшими дослідженнями). Другим був 2I/Borisov, відкритий у 2019 році. Цікаво, що новий об’єкт рухається значно швидше за попередні два. Астрономи припускають, що у будь-який момент у межах Сонячної системи можуть перебувати тисячі подібних міжзоряних об’єктів — просто більшість із них дуже дрібні або надто тьмяні для виявлення. З введенням в експлуатацію нових телескопів, як-от обсерваторії Вери Рубін у Чилі, науковці сподіваються відкривати такі «гості» значно частіше — можливо, навіть щомісяця.

Попри те, що запустити до цієї комети космічну місію наразі нереально, такі об’єкти дають унікальну можливість досліджувати матеріали з інших зіркових систем. Як підкреслив астроном Марк Норріс з Великої Британії, якщо колись вдасться виявити в таких об’єктах, наприклад, амінокислоти (основу білків і життя на Землі), це значно посилить аргументи на користь існування умов для життя в інших зоряних системах.