
- Данило Гетманцев виступив на Incrypted Conference 2025.
- Він розповів про роботу над законопроєктом щодо віртуальних активів в Україні.
- Крім того, Гетманцев заявив, що за криптовалютами майбутнє і їхнє коло власників буде тільки розширюватися, особливо після легалізації.
Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев не виключив можливості розподілу повноважень регулювання ринку криптовалют в Україні. Про це він розповів під час виступу на Incrypted Conference 2025.
За його словами, документ адаптований до європейського регламенту MiCA та має бути ухвалений до кінця року.
«Парламент має підтримати законопроєкт у першому та другому читаннях. Це наше зобов’язання перед міжнародними партнерами», — зазначив Гетманцев.
Нагадаємо, що раніше він зазначив, що легалізація криптоактивів в Україні має відбутись в I-II кварталі 2025 року, а у квітні очолюваний ним комітет одноголосно підтримав законопроєкт «Про віртуальні активи».
Втім, пізніше нардеп Ярослав Железняк повідомив, що проєкт закону заблокував Офіс президенту України нібито з подачі Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР).
Зазначимо, у межах Incrypted Conference 2025 Железняк і голова Комісії зустрілися та обговорили це питання. Почитати про їхню дискусію можна в нашому матеріалі:
Дискусії довкола регулятора
Гетманцев відмітив, що одним із головних стримуючих факторів залишається питання — хто саме має стати регулятором крипторинку. Обговорення точиться між трьома структурами: Національним банком України (НБУ), НКЦПФР і Міністерством цифрової трансформації.
«НБУ — потужний інституційно спроможний регулятор з досвідом у банківському і небанківському секторах», — наголосив Гетманцев.
Раніше політик підкреслював, що НБУ має потрібний досвід регулювання, а «НКЦПФР не має ані спроможності, ані перспектив».
Гетманцев зауважив, що Комісія наполягає на реєстрації в Україні всіх криптоактивів, навіть тих, що вже авторизовані регуляторами ЄС або США, що, за словами депутата, «є маячнею і не має нічого спільного з реальністю і створює перешкоди».
Він також не виключив варіант поділеного регулювання: наприклад, НБУ та Мінцифри можуть ділити між собою відповідальність. Остаточне рішення має ухвалити Кабінет Міністрів.
Про оподаткування
У базовій версії пропонується оподаткування за стандартною ставкою 18% ПДФО + 1,5% військовий збір. Також передбачено перехідний період, коли криптоінвестори зможуть сплачувати 5% без обов’язку підтвердження витрат.
«Якщо хтось хоче залишатися в тіні — це вибір. Всі податкові надходження йдуть на армію», — підкреслив Гетманцев.
Він визнав, що ставка в 23% може стимулювати тінізацію, але модель оподаткування інвестиційного прибутку дозволяє зберегти прозорість і водночас наповнювати державний бюджет у воєнний час.
Перспектива крипторезерву
Гетманцев прокоментував також ідею створення державного крипторезерву. За його словами, ініціатива цікава, але її має розробити Нацбанк. Однак він скептично ставиться до її реалізації у найближчому майбутньому.
«Це класна ідея, але поки що держава серйозно не працює над цим. Треба спочатку ухвалити закон, а потім уже рухатись далі», — пояснив він.
Відзначимо, що нещодавно зареєстрували у ВР законопроєкт про включення криптоактивів до валютного резерву НБУ. Редакція Incrypted поспілкувалася про цю ініціативу з одним із її авторів — Ярославом Железняком. Незабаром ми опублікуємо матеріал щодо нього.
Гетманцев і криптовалюти
Гетманцев підкреслив, що особисто не володіє криптоактивами, але добре розуміє, як працює ринок. Він визнає їх як явище майбутнього та вважає, що держава має легалізувати обіг криптоактивів і захистити права криптоінвесторів.
Разом з тим він назвав основні ризики легалізації, серед яких ухилення від оподаткування за рахунок використання криптовалют традиційними учасниками ринку та брак експертизи у регулятора.