36 
Наприкінці квітня 2025 року Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики одноголосно підтримав законопроєкт про віртуальні активи. Втім, не версію, розроблену раніше за участю Нацкомісії з цінних паперів та фондових ринків, та не альтернативний варіант від Мінцифри, а доопрацьований документ.
Основною метою проєкту закону називається врегулювання обороту цифрових активів, їхнє оподаткування та захист прав учасників ринку.
Зокрема, документ встановлює вимоги до постачальників повʼязаних із криптовалютами послуг та їхнє ліцензування, дає визначення основним термінам.
Оновлений проєкт закону вийшов максимально наближеним до європейської версії регулювання, зазначив регіональний голова Binance в Центральній та Східній Європі, Центральній Азії та Африці Кирило Хом’яков у розмові з Incrypted.
Остання редакція законопроєкту суттєво відрізняється від попередніх і дає надію, що це стане кроком до формування прозорого крипторинку в Україні, зазначив операційний директор глобального некастодіального стейкінгового провайдера Everstake Богдан Опришко:
«Гармонізація з MiCA — стратегічно правильне рішення, яке відкриє шлях до ліцензування в ЄС і пришвидшить вихід українських компаній на міжнародні ринки».
Таку позицію поділяють не всі. Так, засновник проєкту UAHg.io Максим Дем’янюк хоч і зазначив, що будь-яке правове поле краще, ніж його відсутність, але вказав, що максимальна адаптація українського регулювання під європейські стандарти навряд створить стимули для бізнесу. За його словами, враховуючи український контекст, а саме непрацюючу судову та «більш тормознуту, ніж в Європі» банківську системи, криптокомпанії не будуть вибирати Україну як юрисдикцію.
На думку засновника та генерального директора Peanut Trade Олександра Момота, замість спроби використати ситуацію, яку створила Європа із запровадженням достатньо жорсткого регулювання MiCA, українські законодавці «спробували взяти звідти найгірше та ускладнити додатковими речами».
«В підсумку можна сказати, що навіть ті незначні бонуси, які Україна має отримати від того, що статус криптовалют буде врегульований, в результаті загонить в тінь значно більші обʼєми та особливо ніяких плюсів від цього не буде», — заявив він.
Про те, що законопроєкт в нинішньому вигляді сприятиме ще більшій тінізації ринку, а не навпаки, каже і CEO Trustee Plus Вадим Груша. З одного боку, цей документ є дуже складним, а з іншого — таким, що не розвʼязує поставлених завдань, підкреслив він.
Подібну думку виказав і засновник та президент WhiteBIT Group Володимир Носов:
«Слід відверто сказати: законопроєкт є складним — як у змісті, так і в потенційному правозастосуванні. Він навряд чи буде зрозумілим для широкої аудиторії. А без масового прийняття віртуальних активів, блокчейн-рішень і криптотехнологій у повсякденному житті, індустрія не зможе розкрити свій повний потенціал».
Крім того, у WhiteBIT Group вказали на низку питань, які, на думку компанії, вимагають доопрацювання. Серед них, наприклад, включення положення про недопущення на ринок гравців, які під час війни обслуговували громадян країни-агресора.
Вадим Груша відмітив, що документ погано структурований, має величезні прогалини в термінах і дефініціях, які відповідають природі віртуальних активів:
«По суті, це робить його цілком недієздатним для визначених цілей і завдань».
Водночас у WhiteBIT бачать позитивні зрушення в частині податкового регулювання — з документа були прибрані неприйнятні ініціативи, зокрема інститут податкових агентів для криптооператорів. Також позитивом є запровадження перехідного пільгового податкового режиму, зазначив Носов.
Зазначимо, законопроєкт прописує особливості оподаткування операцій із криптоактивами. Зокрема, для фізосіб мова йде про ставку 18% ПДФО і 5% військового збору, а також запровадження пільгової ставки у 5% протягом 2026 року в разі продажу активів.
Вадим Груша також вказав на «значне просування» в напрямку внесення ясності в розділі розрахунку податків. Хоч і норма, яка вимагає документально підтверджувати витрати на отримання віртуальних активів, залишилась.
Самостійне декларування доходів фізосіб без ефективного контролю ризикує стати формальністю, додав Богдан Опришко.
«Законопроєкт має потенціал дати потужний імпульс галузі, але для цього потрібне не лише професійне впровадження, а й готовність державних інституцій змінити підхід — від силового тиску до конструктивного діалогу з бізнесом. Водночас подібні нововведення можуть викликати посилення фінансового моніторингу, що може перетворитися на ще один бар’єр для розвитку ринку», — зазначив він.
Крім того, серед ключових змін в оновленому документі — невизначеність із регулятором. Згідно з ним, таким виступить Нацбанк та/або інший визначений Кабміном орган. Майже всі представники бізнесу, із якими говорила редакція Incrypted, вказали на цю важливу зміну.
«Є одне велике питання до поточної версії — відсутність зрозумілого регулюючого органу. Насамперед це може стати проблемою для самого регулюючого органу, який має бути призначений Кабінетом міністрів. При поточному підході у нового регулятора може не вистачити часу для збору команди, підготовки підзаконних актів та умов ліцензування тощо до набрання чинності новим законом», — заявив Кирило Хом’яков.
Саме від основного регулятора залежатиме дуже багато, а саме — наскільки він спростить чи, навпаки, ускладнить роботу учасників ринку, підкреслив Максим Дем’янюк:
«Якщо це буде Комісія з цінних паперів, це взагалі безтолково. А якщо НБУ чи Мінцифра, буде цікавіше».
На думку Олександра Момота, і Нацбанк і Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) є поганими варіантами в якості регулятора.
За його словами, НБУ, скоріше за все, буде тиснути на все, що не повʼязано із гривнею, а Комісія може зробити з крипторинком те, що відбувається із фондовим ринком — «його не буде і Україна не зможе наздогнати розвинені країни і той заділ, що був у 2013–2014 роках, безнадійно втрачений за ці роки».
Про втрачений час через затягування з регулюванням криптобізнес каже не вперше.
Володимир Носов вказав, що попри ухвалення у 2022 році попереднього закону, політичної волі для його запуску не вистачило. Три роки втрачено — за цей час багато країн не лише прийняли відповідне регулювання, а й реалізували його, ставши привабливими для глобального криптобізнесу, зазначив він.
«На жаль, багато можливостей уже були втрачені через затримки у впровадженні попереднього закону, який так і не набув чинності. Цього разу важливо не повторити попередніх помилок», — зазначив засновник WhiteBIT Group Володимир Носов.
Втім, чи вдасться законодавцям не повторити цих помилок?
Після того, як Комітет підтримав новий законопроєкт, очікувалося, що його незабаром ухвалять в першому читанні, а потім текст почнуть доопрацьовувати до другого. Втім, як-то кажуть, не так сталося, як гадалося.
Оновлену версію розкритикувала Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. У коментарі для Incrypted її представники зазначили, що документ все ще потребує доопрацювання.
Згодом нардеп Ярослав Железняк взагалі заявив, що з ініціативи Офісу президента законопроєкт зняли з розгляду. За його словами, ініціатором блокування документу виступила саме НКЦПФР, зокрема — її голова Руслан Магомедов. Железняк стверджує, що останній є другом глави Офісу президента Андрія Єрмака і має на нього вплив.
У Комісії ж заявили, що не мають «жодного відношення до рішень щодо можливого зупинення чи блокування розгляду законопроєкту у Верховній Раді».
Таким чином, станом на травень 2025 року, документ завис у повітрі та поки його подальша доля незрозуміла.
Такі перипетії навколо законопроєкту щодо криптовалют в Україні впливають на розвиток бізнесу. Протягом багатьох років гравці ринку та спільнота неодноразово висловлювали готовність співпрацювати із законодавцями для сприяння легалізації галузі. Під час розмови нашої редакції із представниками бізнесу багато компаній підтвердили свою позицію.
Втім, нові обставини та із високою ймовірністю чергове відкладання законопроєкту щодо легалізації криптоактивів розчаровують бізнес.
«Ми розчаровані тим, що ситуація із законопроєктом щодо віртуальних активів в Україні продовжує залишатися невизначеною», — заявив CEO Trustee Plus Вадим Груша.
За його словами, компанія залишається відкритою до участі в робочих групах і, спираючись на досвід роботи на європейському ринку, готова сприяти підготовці остаточної редакції українського законодавства щодо віртуальних активів. Втім, на тлі ситуації у Trustee Plus прийняли рішення не очікувати можливості працювати в Україні, а зупинити дослідження ринку та цілком сфокусуватись на ЄС, де вже існує регулювання, каже Груша:
«Кожен день очікування прийняття законопроєкту — це ще один день за бортом глобальних тенденцій в секторі блокчейн-інновацій».
