Національний музей історії України відкрив для публіки рідкісний золотий медальйон зі скарбу, знайденого 1900 року біля села Сахнівка на Черкащині. Цей скарб вважають одним із найцінніших у Середньовічній Русі. Його частину придбав відомий меценат Б. І. Ханенко, а нині коштовності зберігаються в музеї.

Серед прикрас були чотири медальйони з перегородчастою емаллю, що зображують Ісуса Христа, Богородицю, Іоанна Предтечу та архангела. Ймовірно, вони складали частину барми — князівської нагрудної прикраси з іконами. Проте аналіз форми оправ і вставок зі скла свідчить, що обрамлення створено пізніше, а самі емалі, ймовірно, належали до іншого предмета. Тому версія про їхнє походження з князівських регалій лишається під сумнівом.

Особливості унікального медальйона

Один з менших медальйонів містить зображення Богородиці, яка звернена до постаті Христа. Вона в синьому мафорії й зеленій туніці з червоними елементами — чепцем і поручами, що є унікальним для руського та візантійського мистецтва. Надписи грецькою («Μ–Ρ», «ΘΥ») мають титла — діакритичні знаки незвичної форми, властиві латинській традиції.

Подібні титла трапляються в мозаїках і емалях Італії, Сицилії, Франції, а також у руських реліквіях із західноєвропейським походженням, як-от хрест Єфросинії Полоцької чи потир із Переславля. Це свідчить про зв’язки Русі з латинським світом.

Колористика зображення — ще одна нетипова риса. Червоний колір в одязі Богородиці не був характерним для домонгольської іконографії Русі чи Візантії, але трапляється в сицилійських емалях XII–XIII століть і в західноєвропейських іконах. Найвідоміший приклад — Madonna Bruna з Неаполя, яка, за легендою, має палестинське коріння.

Поєднання латинських і грецьких елементів у сахнівських емалях дозволяє припустити, що вони були створені в мистецькому середовищі Південної Італії або Венеції.