Телескоп Джеймса Вебба знову вразив світ новим глибоким знімком, що демонструє понад 1600 груп галактик у крихітній ділянці неба розміром менше ніж п’ята частина повного Місяця. На цьому фото Всесвіт постає у своїй неймовірній масштабності та складності.

На перший погляд, зображення схоже на нічне небо, усіяне зірками. Але якщо придивитися, більшість яскравих об’єктів — це не зірки, а далекі галактики, що сягають назад у часі майже на 12 мільярдів років.

Відрізнити зірки від галактик можна за характерними дифракційними спалахами — своєрідними променями навколо зірок, що виникають внаслідок оптичної конструкції телескопа. У галактик такого ефекту немає, оскільки їхнє світло розсіяне.

У центрі знімка особливо виділяється скупчення галактик, що світиться золотавим відтінком. Світло від нього подорожувало до нас близько 6,5 мільярдів років — тобто майже піввіку від початку існування Всесвіту.

Ці спостереження були зроблені в рамках проєкту COSMOS-Web — масштабного дослідження, що має на меті скласти карту розподілу галактик у Всесвіті та краще зрозуміти його еволюцію. Галактики не розташовані випадково — вони формують гігантські скупчення, пов’язані невидимими нитками темної матерії й водню, які створюють так зване “космічне павутиння”.

Інтеграція даних JWST із рентгенівськими спостереженнями обсерваторії Chandra дозволила виявити гарячий газ, що випромінює X-промені — ознаку надмасивного скупчення, найбільшого у межах цього зображення.

Ще більш вражаюче — каталог, складений міжнародною командою астрономів на чолі з Гретою Тоні з Болонського університету, ідентифікував 1678 груп галактик у цій невеликій ділянці неба.

Ця ділянка має розмір лише 6,44 на 6,44 кутових хвилин. Для порівняння — повний Місяць на небі має близько 30 кутових хвилин. Іншими словами, будь-яка інша така ж ділянка неба також має потенціал приховувати тисячі галактик.

І якщо це не надихає та не викликає благоговіння, то що тоді зможе?