У західній частині Угорщини археологи зробили вражаюче відкриття — на пагорбі Сомльо виявлено понад 300 артефактів, які датуються періодом понад 3 000 років тому. Цей вулканічний пагорб, висотою 431 метр, став справжнім скарбом для дослідників — без жодного дракона, який би його охороняв, як у легендах.

Більшість знайдених металевих об’єктів належать до пізньої бронзової доби (1400–900 рр. до н.е.), але також виявлено велику колекцію з ранньої залізної доби (800–450 рр. до н.е.). Знахідки включають бронзові брили, краплі металу, уламки зливків, прикраси, посудини, а також докази існування кількох бронзоливарних майстерень.

Пагорб Сомльо вважається важливим центром культури Гальштат — однієї з перших аграрних цивілізацій Центральної та Західної Європи, яка суттєво розвинула металургію. Такі великі скарби гальштатського періоду рідко зустрічаються в Угорщині, що робить цю знахідку особливо цінною для науки.

Примітка: Назва Сомльо — це транслітерація з угорської Somló, що є офіційною назвою пагорба. В українській мові збережено оригінальне звучання згідно з правилами передачі географічних назв з угорської.

Дослідники припускають, що населення пагорба не припинялося навіть у перехідний період між бронзовим і залізним віками. Частина металевих артефактів була захована у керамічних посудинах, що свідчить про складні традиції обрядів збереження скарбів.

Окрім металу, археологи знайшли бурштинові намистини, ікла кабанів і свиней, а також фрагменти тканин і шкіри. Зразки ґрунту вказують на культивування проса та сочевиці — основних культур того часу.

Наразі деякі з матеріалів готуються до радіовуглецевого аналізу, який дозволить точніше визначити хронологію подій і культурних змін на пагорбі Сомльо.

Дослідження було опубліковане в журналі Antiquity.