Археологи повідомили про відкриття унікального скелета на римському цвинтарі у Великій Британії, який, ймовірно, належав гладіатору, загиблому під час бою з левом приблизно 1 800 років тому. Це — перший відомий випадок поза межами Італії, що безпосередньо вказує на використання диких тварин у гладіаторських іграх.

Останки були знайдені на давньоримському кладовищі Дріффілд Террейс у місті Йорк. Там раніше виявили щонайменше 80 поховань чоловіків віком від 20 до 40 років, багато з яких мали ознаки важких травм — переломи, порізи та сліди від холодної зброї. Але один скелет вразив дослідників особливо.

🔎 Сліди левових зубів на людських кістках

Чоловік, ідентифікований як скелет 21, мав дивні ушкодження на тазовій кістці. Аналіз виявив, що поранення завдали зуби великого хижака — і з усіх можливих кандидатів найбільш вірогідним є лев. За словами професорки Мелані Гілл з Університету Йорка, рани були завдані до смерті, а не посмертно, що підтверджує факт жорстокої загибелі.

«Ми вперше маємо вагомий доказ того, що гладіаторські бої зі звірами проводилися і в римській Британії. Ці арени були не лише в Римі», — зазначила вона.

🏟️ Провінційні амфітеатри: більше, ніж арена

У той час, коли Римська імперія охоплювала значну частину Європи, гладіаторські ігри проводилися в багатьох містах, зокрема й у провінціях. Місто Йорк (тодішній Еборакум) мало власний амфітеатр, і, ймовірно, місцеві жителі, як і римляни, прагнули видовищ.

Дослідники також зазначають, що знайдений чоловік мав добре розвинені м’язи, а його зуби були стерті — ймовірно, він гриз шкіряні ремені чи щось подібне, що свідчить про інтенсивну фізичну активність або спеціалізацію у боях.

🧬 Аналіз ДНК: він не був місцевим

Генетичний аналіз показав, що чоловік мав близькосхідне або північноафриканське походження. Це збігається з теорією, що багато гладіаторів привозили з різних куточків імперії.

🧩 Археологічне значення відкриття

Це відкриття не лише збагачує наше розуміння римської культури за межами Італії, а й підтверджує, що видовищні й криваві бої відбувалися в найвіддаленіших куточках імперії. Воно кидає виклик стереотипу про те, що гладіаторські ігри з левами були винятково римським феноменом.

Дослідження було опубліковано в журналі PLOS ONE.