Нові дослідження вказують на те, що давній Марс зазнавав циклів потеплінь і похолодань, які могли суттєво впливати на можливість існування життя. Група вчених із Гарвардської школи інженерії та прикладних наук (SEAS) проаналізувала, як Червона планета утримувала тепло і воду мільярди років тому, пише Space.

Дослідники з’ясували, що приблизно 4−3 мільярди років тому Марс періодично переживав теплі періоди, що тривали щонайменше 100 тисяч років і повторювалися кожні 40 мільйонів років. Основним механізмом такого потепління могла бути дія водню в атмосфері, який підсилював парниковий ефект. При цьому, під час похолодань водень витрачався, а в атмосфері накопичувався монооксид вуглецю й кисень.

Однак такі зміни могли бути не надто сприятливими для можливого життя на Марсі. Високий рівень кисню, що супроводжував періоди похолодань, міг створювати токсичне середовище для примітивних організмів. Вчені планують перевірити свою модель, зіставивши її з аналізами марсіанських зразків, які можуть бути доставлені на Землю в межах майбутньої місії NASA.

Дослідження допомагає глибше зрозуміти не лише минуле Марса, а й загальні механізми еволюції планет. Вчений Робін Вордсворт наголошує, що детальне вивчення атмосферної хімії й кліматичних змін може дати нові підказки щодо потенційної придатності Марса для життя в минулому.