Завдяки спостереженням за допомогою космічного телескопа James Webb астрономи підтвердили існування нового типу екзопланет, відмінного від планет Сонячної системи. Свіже відкриття допомагає зрозуміти, як формуються планети та їхні системи, інформує Phys.
Дослідження зосередилося на екзопланеті GJ 1214 b, розташованій у сузір’ї Змієносця за 48 світлових років від Сонячної системи. Замість очікуваних водневих або водяних світів, дані показали, що атмосфера планети має високий вміст вуглекислого газу, подібного до густої атмосфери Венери. Цей тип атмосфери дослідники назвали «супер-Венерою».
Команда дослідників під керівництвом Еверетта Шлавіна з Університету Аризони та Казумаси Оно з Японської національної астрономічної обсерваторії використовувала телескоп James Webb, щоби подолати густі хмарні шари, які ускладнювали дослідження таких планет раніше. Комп’ютерні моделі підтвердили, що найкраще дані описує сценарій з вуглецем як панівним елементом в атмосфері.
Попри значні досягнення, отримані дані вважаються дуже слабкими, а їхня інтерпретація вимагає подальших досліджень. Результати дослідження опубліковані у двох статтях у фаховому віснику The Astrophysical Journal Letters.
Завдяки спостереженням за допомогою космічного телескопа James Webb астрономи підтвердили існування нового типу екзопланет, відмінного від планет Сонячної системи. Свіже відкриття допомагає зрозуміти, як формуються планети та їхні системи, інформує Phys.
Дослідження зосередилося на екзопланеті GJ 1214 b, розташованій у сузір’ї Змієносця за 48 світлових років від Сонячної системи. Замість очікуваних водневих або водяних світів, дані показали, що атмосфера планети має високий вміст вуглекислого газу, подібного до густої атмосфери Венери. Цей тип атмосфери дослідники назвали «супер-Венерою».
Команда дослідників під керівництвом Еверетта Шлавіна з Університету Аризони та Казумаси Оно з Японської національної астрономічної обсерваторії використовувала телескоп James Webb, щоби подолати густі хмарні шари, які ускладнювали дослідження таких планет раніше. Комп’ютерні моделі підтвердили, що найкраще дані описує сценарій з вуглецем як панівним елементом в атмосфері.
Попри значні досягнення, отримані дані вважаються дуже слабкими, а їхня інтерпретація вимагає подальших досліджень. Результати дослідження опубліковані у двох статтях у фаховому віснику The Astrophysical Journal Letters.