Новий амбітний експеримент DUNE, запланований на 2030 рік, може допомогти науковцям виявити приховані виміри простору та розгадати одну з найбільших загадок сучасної фізики. Про це пише IF Science.
Експеримент передбачає складну взаємодію між двома об’єктами у США: прискорювачем частинок у Фермілабі (штат Іллінойс), де генеруватимуться нейтрино, та детектором у Південній Дакоті. Відстань між ними становить 1300 км, які нейтрино долатимуть під землею. Особливість цих частинок полягає в їхній здатності змінювати свій тип під час руху, що науковці називають «осциляцією».
Згідно з дослідженням, опублікованим у Journal of High Energy Physics, наявність додаткового виміру розміром близько пів мікрона може впливати на характер осциляцій нейтрино. Ця гіпотеза спирається на теорію «великих додаткових вимірів» від 1998 року, яка пояснює відносну слабкість гравітації у порівнянні з іншими фундаментальними силами природи та може обґрунтувати незвично малу масу нейтрино.
Науковці створили модель, яка демонструє, як приховані виміри можуть впливати на поведінку нейтрино. За їхніми розрахунками, чутливість детекторів DUNE буде достатньою для виявлення таких змін, якщо додатковий вимір справді існує.
Хоча сам експеримент розпочнеться лише близько 2030 року, а обробка даних триватиме ще кілька років, дослідники вже планують комплексний підхід до перевірки своєї гіпотези. Вони мають намір поєднати результати DUNE з даними астрофізичних спостережень та експериментів на колайдерах для максимально точної перевірки існування прихованих вимірів.
Новий амбітний експеримент DUNE, запланований на 2030 рік, може допомогти науковцям виявити приховані виміри простору та розгадати одну з найбільших загадок сучасної фізики. Про це пише IF Science.
Експеримент передбачає складну взаємодію між двома об’єктами у США: прискорювачем частинок у Фермілабі (штат Іллінойс), де генеруватимуться нейтрино, та детектором у Південній Дакоті. Відстань між ними становить 1300 км, які нейтрино долатимуть під землею. Особливість цих частинок полягає в їхній здатності змінювати свій тип під час руху, що науковці називають «осциляцією».
Згідно з дослідженням, опублікованим у Journal of High Energy Physics, наявність додаткового виміру розміром близько пів мікрона може впливати на характер осциляцій нейтрино. Ця гіпотеза спирається на теорію «великих додаткових вимірів» від 1998 року, яка пояснює відносну слабкість гравітації у порівнянні з іншими фундаментальними силами природи та може обґрунтувати незвично малу масу нейтрино.
Науковці створили модель, яка демонструє, як приховані виміри можуть впливати на поведінку нейтрино. За їхніми розрахунками, чутливість детекторів DUNE буде достатньою для виявлення таких змін, якщо додатковий вимір справді існує.
Хоча сам експеримент розпочнеться лише близько 2030 року, а обробка даних триватиме ще кілька років, дослідники вже планують комплексний підхід до перевірки своєї гіпотези. Вони мають намір поєднати результати DUNE з даними астрофізичних спостережень та експериментів на колайдерах для максимально точної перевірки існування прихованих вимірів.